ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

«Всі ми, Христові учні, першими покликані до проголошення блаженства вбогих», – єпископи УГКЦ у посланні

«Всі ми, Христові учні, першими покликані до проголошення блаженства вбогих», – єпископи УГКЦ у посланні
Листопад 15 20:43 2020 0 коментарів 42 переглядів

У четвертій частині послання «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!», присвяченій необхідності давати християнське свідчення євангельського убозтва, владики УГКЦ зазначають, що до переміни серця покликані не лише заможні люди, але й усі християни, а то й усі люди, створені на Божий образ і Божу подобу. Убогість, як стверджують архиєреї, посилаючись на слова Папи Франциска, – це насамперед наслідування убогого Ісуса. Разом з тим, вбогість є шляхом, який веде до Царства Небесного.

Для того, щоб наше крокування за вбогим Христом було вірогідним і привабливим також для інших, потрібно опертися на свідчення, адже одних лише словесних декларацій недостатньо. «Сучасна людина охочіше слухає свідків, ніж вчителів, або, якщо і слухає вчителів, то лиш тому, що вони є свідками», – пишуть владики, цитуючи Папу Павла VI.

Читайте також: Єпископи УГКЦ до заможних людей: «Як мудрі управителі, скеруйте засоби, які ви маєте у своїх руках, щоб рятувати вбогих»

Автори послання переконані в тому, що Христові учні першими покликані до проголошення блаженства вбогих, щоби, з одного боку, показати близькість Бога до кожної стражденної людини, а з іншого – щоб явити світові новий, преображений Духом Христа спосіб ставлення до матеріальних благ, котрі Господь вкладає в наші людські руки, аби вони ставали знаряддями любові, милосердя і братерства.

Продовжуючи, архиєреї наводять перелік того, чого не слід робити християнам у нинішній ситуації, коли сучасне людство потерпає від численних травм, зранень, бідності і браку найнеобхіднішого:

  • не личить жити «понад стан», тобто понад можливості свого становища, накопичуючи про запас достатки, замість ділитися із потребуючими навіть тим скромним, що сьогодні посилає нам Господь;
  • не личить будувати розкішні вілли і палаци, пам’ятники марнославства і знаки недозволеної розкоші;
  • не личить їздити дорогими ексклюзивними авто задля заспокоєння хворобливих амбіцій і здобуття ефемерного статусу;
  • не личить по-хижацькому ставитися до довкілля, засмічуючи Божий дар природи, руйнуючи спільну для нинішніх і прийдешніх поколінь домівку;
  • не личить закривати очі на нужду навколо себе і вибудовувати навколо власного життя, власних родин, спільнот, парафій мурів байдужості й черствості.

Читайте також: «Наш народ мав би слугувати у світі голосом сумління, яке взиває до порятунку тих, хто недоїдає та голодує», – єпископи УГКЦ

Прикладами доброго свідчення євангельської вбогості і відірваності від матеріальних благ у нашій Церкві архиєреї вбачають богопосвячених осіб.

«Ми дякуємо їм за це свідчення, цінуємо їхню посвяту служінню ближнім – жінкам, дітям і молоді, недужим, особам похилого віку, в’язням і нашим захисникам з їхніми сім’ями, але водночас перестерігаємо їх перед спокусою надмірно турбуватися про матеріальні речі і, що ще небезпечніше, робити це коштом плекання щирого життя в євангельській любові, простоті та співчутті до потребуючих», – йдеться у посланні.

Читайте також: «Прагнемо скерувати наш погляд до стражденної вбогої людини», – єпископи УГКЦ в постсинодальному посланні

Пригадавши слова Папи Франциска «Я так бажаю вбогої Церкви для вбогих!», автори послання запевняють, що давати свідчення євангельської убогості є їхнім бажанням, «щоб кожен монастир нашої Церкви випромінював простоту і скромність, відкритість до вбогих і солідарну близькість із ними». Разом з тим, архиєреї пригадали, що в кожній парафіяльній спільноти і в особистому, родинному житті всі ми покликані провадити життя ощадне, повне співчуття до потребуючих і милосердя до нужденних.

Повний текст Послання Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» можна знайти на сайті офіційних документів Української Греко-Католицької Церкви.

Департамент інформації УГКЦ

за матеріалами: http://ugcc.ua/

У четвертій частині послання «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!», присвяченій необхідності давати християнське свідчення євангельського убозтва, владики УГКЦ зазначають, що до переміни серця покликані не лише заможні люди, але й усі християни, а то й усі люди, створені на Божий образ і Божу подобу. Убогість, як стверджують архиєреї, посилаючись на слова Папи Франциска, – це насамперед наслідування убогого Ісуса. Разом з тим, вбогість є шляхом, який веде до Царства Небесного.

Для того, щоб наше крокування за вбогим Христом було вірогідним і привабливим також для інших, потрібно опертися на свідчення, адже одних лише словесних декларацій недостатньо. «Сучасна людина охочіше слухає свідків, ніж вчителів, або, якщо і слухає вчителів, то лиш тому, що вони є свідками», – пишуть владики, цитуючи Папу Павла VI.

Читайте також: Єпископи УГКЦ до заможних людей: «Як мудрі управителі, скеруйте засоби, які ви маєте у своїх руках, щоб рятувати вбогих»

Автори послання переконані в тому, що Христові учні першими покликані до проголошення блаженства вбогих, щоби, з одного боку, показати близькість Бога до кожної стражденної людини, а з іншого – щоб явити світові новий, преображений Духом Христа спосіб ставлення до матеріальних благ, котрі Господь вкладає в наші людські руки, аби вони ставали знаряддями любові, милосердя і братерства.

Продовжуючи, архиєреї наводять перелік того, чого не слід робити християнам у нинішній ситуації, коли сучасне людство потерпає від численних травм, зранень, бідності і браку найнеобхіднішого:

  • не личить жити «понад стан», тобто понад можливості свого становища, накопичуючи про запас достатки, замість ділитися із потребуючими навіть тим скромним, що сьогодні посилає нам Господь;
  • не личить будувати розкішні вілли і палаци, пам’ятники марнославства і знаки недозволеної розкоші;
  • не личить їздити дорогими ексклюзивними авто задля заспокоєння хворобливих амбіцій і здобуття ефемерного статусу;
  • не личить по-хижацькому ставитися до довкілля, засмічуючи Божий дар природи, руйнуючи спільну для нинішніх і прийдешніх поколінь домівку;
  • не личить закривати очі на нужду навколо себе і вибудовувати навколо власного життя, власних родин, спільнот, парафій мурів байдужості й черствості.

Читайте також: «Наш народ мав би слугувати у світі голосом сумління, яке взиває до порятунку тих, хто недоїдає та голодує», – єпископи УГКЦ

Прикладами доброго свідчення євангельської вбогості і відірваності від матеріальних благ у нашій Церкві архиєреї вбачають богопосвячених осіб.

«Ми дякуємо їм за це свідчення, цінуємо їхню посвяту служінню ближнім – жінкам, дітям і молоді, недужим, особам похилого віку, в’язням і нашим захисникам з їхніми сім’ями, але водночас перестерігаємо їх перед спокусою надмірно турбуватися про матеріальні речі і, що ще небезпечніше, робити це коштом плекання щирого життя в євангельській любові, простоті та співчутті до потребуючих», – йдеться у посланні.

Читайте також: «Прагнемо скерувати наш погляд до стражденної вбогої людини», – єпископи УГКЦ в постсинодальному посланні

Пригадавши слова Папи Франциска «Я так бажаю вбогої Церкви для вбогих!», автори послання запевняють, що давати свідчення євангельської убогості є їхнім бажанням, «щоб кожен монастир нашої Церкви випромінював простоту і скромність, відкритість до вбогих і солідарну близькість із ними». Разом з тим, архиєреї пригадали, що в кожній парафіяльній спільноти і в особистому, родинному житті всі ми покликані провадити життя ощадне, повне співчуття до потребуючих і милосердя до нужденних.

Повний текст Послання Синоду Єпископів УГКЦ «Залишиться вам одне – те, що ви дали вбогому!» можна знайти на сайті офіційних документів Української Греко-Католицької Церкви.

Департамент інформації УГКЦ