Семінарійна спільнота взяла участь у VIII церемонії вручення міжнародної відзнаки ім. блаженного священномученика Омеляна Ковча

Семінарійна спільнота взяла участь у VIII церемонії вручення міжнародної відзнаки ім. блаженного священномученика Омеляна Ковча
Березень 29 15:27 2019 коментарів 867 переглядів

27 березня відбулась VIII церемонія вручення міжнародної відзнаки ім. блаженного священномученика Омеляна Ковча, яка є призначена військовому капеланству. Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, у вступному слові сказав, що військовий капелан - це, в першу чергу, особа, що бачить Бога, Який є на небесах, серед пекла землі. Також, капелан допомагає воїнам залишатися людьми в нелюдський обставинах.

Семінарійна спільнота під керівництвом ректора семінарії прот. Петра Жука взяла активну участь у церемонії вручення відзнаки ім. блаженного священномученика Омеляна Ковча.

На VIII церемоній було нагороджено чотирьох військових капеланів: о. Івана Ісайовича (УГКЦ), пастора Василя Хіміча (Всеукраїнський союз церков євангельських християн-баптистів), о. Павла Гончарука (РКЦ) і о. Ю. Каземіренка (ПЦУ).

Отець Іван Ісайович, що служить на Закарпатті, в с. Середнє і с. Королево, розпочав свою капеланську працю ще з часів Майдану. На Сході України отець допомагав військовим в Дебальцево, де також відкрив два дитячих садочка. У своєму слові він сказав: «Ця нагорода є всіх священиків-капеланів, які є служителями Господа і не бояться дивитись смерті у вічі. Всіх матерів, які не дочекалися своїх дітей, що віддали своє життя за ближнього».

Отець Павло Гончарук (РКЦ) наголосив: «Мир, який походить від Бога, звільняє груди, щоб дихати любов’ю. Цей мир дає силу любити. Отець Омелян Ковч – приклад того миру».

Отець Омелян Ковч, якого 9 вересня 1999 р. Папа Іван Павло ІІ проголосив блаженним, пишучи листа своїм рідним із концентраційного табору «Майданек», що є на території Польщі, говорить: «Я розумію, що стараєтеся про моє визволення. Але я прошу вас не робити нічого в цій справі. Учора вони вбили тут 50 чоловік. Якщо я не буду тут, то хто допоможе їм перейти ці страждання?».

На завершення даємо слова священномученика з листа до рідних, де він у всій повноті свідчить про свою святість і те, чого бракує нам і нашому суспільству загалом: «Я дякую Богові за Його доброту до мене. Окрім неба, це єдине місце, де я хотів би перебувати. Тут ми всі рівні - поляки, євреї, українці, росіяни, латиші, естонці».

брат Олег Мокрик, IV курс КТДС

Частина фото взята з: Українська Греко-Католицька Церква