ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Отець Олег Гірник прочитав для семінаристів КТДС серію лекцій «Богослов'я у сучасному українському контексті»

Отець Олег Гірник прочитав для семінаристів КТДС серію лекцій «Богослов
18 08:58 2018 0 коментарів 1993 переглядів

Київська Трьохсвятительська духовна семінарія, так само як і будь-які інші семінарії, є не лише духовно-формаційним закладом, але також навчальним, у якому кандидати у священство повинні отримати ґрунтовну гуманітарну, філософську та богословську підготовку. Курс богословських дисциплін допомагає майбутнім священикам краще зрозуміти християнське віровчення, його значимість у сучасній культурі, отримати відповіді на виклики, які ставлять перед християнством наші часи, показати духовний напрямок та дороговказ до розвитку Церкви та її місії — реалізації Царства Божого.

16-17 березня 2018 року до нашої семінарії завітав отець Олег Гірник, викладач кафедри богослов'я Українського Католицького Університету. Отець Олег прочитав нашим студентам лекції, які були об'єднані під загальною назвою "Богослов'я у сучасному українському контексті". Це, фактично, є цикл з трьох частин, який покликаний заохотити нас до глибшої рефлексії над питаннями, які не акцентувалися або не підіймалися до тих пір сучасною богословською думкою.

Частина перша має назву “Східний поворот” як Mysterium Fascinans митрополита Андрея Шептицького: від історичних досліджень до порівняльної антропології духовності". Автор відштовхується у своєму баченні покликання та місії митрополита Андрея від понять, застосованих Рудольфом Отто в описі феноменології релігійного досвіду. Рудольф Отто (1869-1937), німецький теолог та філософ-феноменолог, намагаючись пояснити феномен поняття "Священне" (Sacrum), впровадив поняття Mysterium Tremendum (релігійний страх) та Mysterium Fascinans (релігійне захоплення). Отець Олег у своїх лекціях звернув увагу на відновлення погляду на релігійність та духовне життя саме як Mysterium Fascinans. Це можна описати як: "різновид духовного досвіду, для якого є характерним почуття екстатичного захоплення перед лицем зустрічі з чимось Іншім, яке водночас є святим, сакральним”. Це почуття народжується у сфері того, що Отто назвав Mysterium Tremendum - почуття благоговійного страху при зустрічі з Богом.

Релігійний (майже містичний) досвід у наверненні Романа Шептицького (майбутнього митрополита Андрея) обумовив його поворот до візантійських коренів Греко-Католицької Церкви. Власне, цей поворот і називається "східним". Ця орієнтація ad fontes спричинила великий релігійний рух в Греко-Католицькій Церкві на переломі ХІХ-ХХ століть, саме завдяки старанням Андрея Шептицького, але була обумовлена саме духовним досвідом митрополита. Про цей досвід розповідає у своїх спогадах мати митрополита Андрея, Софія Шептицька. Почуття близькості та присутності Бога, яке відчувалося реально, навіть майже фізично, описується при зустрічі Романа з візантійським іконописом у церкві, у бенедиктинському абатстві Монте-Кассіно, при читанні про містичні видіння святої Катерини Сієнської (1347-1380), терціарки домініканського ордену, відатної візіонерки та духовної провідниці, яку папа Павло VI проголосив у 1970 році Вчителем Церкви. Саме її Андрей Шептицький вибрав як духовну покровительку “Східного повороту”.

Отець Олег, завершуючи розповідь про духовні витоки місії митрополита Андрея, вказав нам на вектор розвитку та відновлення богословської думки, яка в Україні ще не має належного розвитку та рівня — відштовхуватися не від історичної проблематики, але від антропології духовності, тобто від значення релігійного, містичного досвіду особи.

Наступна частина лекції отця Олега була присвячена такій неоднозначній постаті як протопресвітер Гавриїл Костельник (1886-1948), відомий як діяч Львівського Псевдособору 1946 року. Ця постать висвітлена у сучасній історіографії дещо тенденційно — Костельник представлений як головуюча особа Псевдособору та ініціатор ліквідації УГКЦ. Його науковий та літературний доробок став предметом уваги лише вузького кола спеціалістів. Тема міжвоєнних релігійно-теологічних тенденцій в Греко-Католицькій Церкві як така фактично не має нині свого висвітлення. Доповідь отця Олега про Гавриїла Костельника в значній мірі базувалася на неопублікованих рукописних джерелах з різних архівів. Особливий акцент в доповіді був зроблений на науковому доробку Костельника. Зацікавлення протопресвітера Г. Костельника в основному зводилися до проблем гносеології, логіки, психології, про що свідчать його твори: “Про фундаментальні засади пізнання” (1913), “Три розправи про пізнання” (1925), “Засада тотожності — основа всіх висновків” (1929), “Логіка” (1922), ”Зародкова душа” (1931) та багато інших, в яких Костельник виступає як критик сциєнтизму та позитивізму. У своїх творах Костельник займає чітку позицію модерністичної теології перелому ХІХ-ХХ століть, дискутуючи та піднімаючи проблеми, актуальні для свого часу: державно-релігійні стосунки і відошення їх до громадянських прав і свобод, дискусії щодо так званого “папського абсолютизму” та догмату про непомильність Римського Єпископа, прийнятого у 1870 році на І Ватиканському Соборі. Свої еклезіологічні погляди Костельник висловив у таких творах: “Нова доба нашої Церкви” (1926), “Спір про епіклезу між Сходом і Заходом” (1928), “Апостол Петро і римські папи, або догматичні підстави папства” (1931), “Покликання нашої Уніятської Церкви” (1945). Цікаво, що твір саме часів Псевдособору 1946 року, “Священик наших часів” (1946), який належить до пасторальної теології і малює нам зразкового, на думку Костельника, священика, цілком просякнутий симпатіями до латинського католицизму. Отець Олег у висновках вказав на цілком формальний характер “східництва” Костельника, інспірований скоріше завданнями, які ставив перед унійним духовенством митрополит Андрей Шептицький. Як зазначив лектор: “Серед інтелектуалів міжвоєнної доби не було нікого, рівного Г. Костельнику, за широтою зацікавлень, творчим натхненням та інтелектуальною відвагою”. Роль Г. Костельника у ліквідації УГКЦ була спланованою акцією НКВС по зламанню, як одного з найбільш впливових та “небезпечних” для радянського уряду, представників унійного духовенства, а також по ліквідації цілої Греко-Католицької Церкви на Галичині та Закарпатті.

Наостанок, у третій частині своїх лекцій, отець Олег поділився з нами своїм напрямком теологічних досліджень, які він назвав “Богословським авангардом”. Він представив це як “інноваційну пропозицію на перехресних шляхах сучасної гуманітаристики”, мета якої “внести неспокій у розмірене русло сучасного українського богослов'я”. На думку доповідача, сучасна ситуація у теологічній культурі в Україні характеризується застійним становищем, у якому відсутні інноваційні пропозиції, страх перед запровадженням нових креативних та синтетичних підходів. Отець Олег Гірник започаткував цю тенденцію у сучасній українській теології у 2010 році публікаціямі на сайті “Релігія в Україні”, а згодом семінарами на кафедрі теології УКУ. Він є автором курсу: “Богословський авангард: сучасне богослов'я на перехрестних шляхах культурології, антропології, літературознавства і медіаекології”.

Народження сучасної української теологічної думки відбувається нині в постколоніальній дійсності, коли суспільство та держава, позбавившись панування та впливів “великих імперій” ще відчуває постколоніальний синдром, ностальгуючи або постійно дрейфуючи у напрямку наслідування культурних та духовних матриць колишніх та існуючих імперій-колонізаторів. Новаторська ідея богословського авангарду передбачає синтетичне інтердисциплінарне поєднання, яке доповідач назвав "Перетином". Перетин між різними культурами та галузями гуманітарного знання становить центр та основу концепції. Натхненням до такого напрямку доповідачу послужила творчість таких мислителів як: Гавриїл Костельник, Павло Флоренський та Михаїл Епштейн.

Саме поняття богословського авангарду було впроваджене за аналогією з авангардизмом як узагальнюючим терміном на означення тенденцій у світовому та європейському мистецтві перелому ХІХ-ХХ століть. У вузькому значенні авангардизм можна представити як експериментування з різними концепціями, новаторські тенденції в області форми.

Богословський авангард передбачає свою творчість у сучасній добі, яку доповідач назвав добою “Кіберсередньовіччя”, причому тут поняттю Medium Aevum надається початковий зміст, коли цей термін впровадив у літературу в 1453 році італійський гуманіст Флавіо Бьондо, замінюючи тим термін Seculum Obscurum (темний вік), впроваджений Франческо Петраркою. Бьондо поняттям “середній вік” означив перехідну добу від занепаду греко-римської культури та її відродженням у сучасній йому Італії.

“Кіберсередньовіччя” - це доба занепаду культури та якісних характеристик. Тому богословський авангард - це футуристична концепція відновлення духовної та богословської культури, спрямована на вирішення цілої низки проблем, що входять в коло питань богословської антропології. Цікавим є те, що покровителем богословського авангардизму обраний святий Ігнатій Лойола.

Дуже цікавим є конструктивістський напрямок богословського авангардизму, який базується на теології кармелітських містиків XVI століття, зокрема Хуана де ла Крус та Терези Авільської. Це - “ортодоксія слуху”. Це - акцент на ролі слухання у сприйнятті Божого слова, який представлений у Старому Завіті: “Слухай Ізраїлю...” (Втор 6,4), Новому Завіті: “Віра від слухання...” (Рим 10,17) та церковній Традиції: “Ausculta, o fili, praecepta magistri (Послухай, сину, повчання наставника)” (Пролог до Регули св. Бенедикта). Це відновлення значення усного передання інформації на перевагу гіпертрофованому значенню візуалізованного, “коміксового” образу у сучасній культурі, який нав'язують нам мас-медіа, своєрідний культурний самозахист у добу Кіберсередньовіччя.

Зустріч із отцем Олегом Гірником, яка відбулася в КТДС, була корисним та цікавим знайомством із сучасною теологічною думкою та новим поглядом на відомих постатей нашої Церкви та нашої історії, тому можна сміливо висунути сподівання, що для когось із майбутніх богословів вона стане стимулом та поштовхом для подальшої богословської творчості.

бр. Леонід Бізунов, VI курс КТДС

Коментарі


Богдан Богдан (20.03.2018 17:46)

Дуже цікавий інформативний допис. Дякую! Теза "Богословський авангард передбачає свою творчість у сучасній добі, яку доповідач назвав добою “Кіберсередньовіччя” дискусійна через ширину охоплюваного простору. Бажано провести обговорення тези.

о.Олег Гірник о.Олег Гірник (20.03.2018 08:07)

Слава Ісусу Христу! Безмежно вдячний о. Роману Островському за можливість поринути у специфічний київський амбієнт семінарійного життя. Дякую всім семінаристам, що взяли участь в семінарі. Дякую о. Єроніму, котрий духовно збагатив своєю присутністю семінар. Дякую всім отцям, зокрема о. Інокентію та о. Миколі, за спілкування та спільну молитву. Особлива подяка бр. Леоніду, котрий стрисло передав зміст трьох лекцій, доповнивши їх корисною інформацією з царини феноменології релігії, історії культури та Церкви. Дасть Бог, до нових зустрічей!