"Християнство - це релігія досвіду". Отець Ярослав Павлюк, випускник КТДС, провів для братів-семінаристів реколекції

"Християнство - це релігія досвіду". Отець Ярослав Павлюк, випускник КТДС, провів для братів-семінаристів реколекції
Листопад 15 11:47 2021 коментарів 477 переглядів

У суботу 13 листопада 2021 року до КТДС було запрошено на традиційні реколекції випускника КТДС отця Ярослава Павлюка. Отець закінчив нашу семінарію більш, як 4 роки тому і нині служить у Київській архієпархії та є головою Центру академічного душпастирства.

Головною темою реколекцій отець обрав приклад Йосифа Обручника. У 1870 році святий Папа Пій ІХ проголосив святого Йосифа покровителем усієї Вселенської церкви. Він названий праведним у Святому Письмі, попри те, що про нього у Євангелії є дуже мало згадок.

Попри те, що у Біблії є дуже мало слів Йосифа, найважливіша подія, яка сталася в його житті - це, очевидно, Різдво Ісуса Христа. У Святому Пиські сказано, що саме він дав ім'я Спасителеві - Ісус. Цим Господь хоче нам показати, що людина є також надзвичайно важливою у історії спасіння.

Йосиф напевно мав сумніви, коли йому з'явився ангел, коли сказав: "Не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа" (Мт 1:20), чи коли сказав: "Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка" (Мт 2:20). Та Йосиф не сперечався, а довірився Богові. Натомість, маємо дещо інші приклади із Старого Заповіту. Мойсей спочатку відмовлявся прийняти місію повести свій народ, мотивуючи це тим, що "він гугнявий". Інший приклад - Гедеон, котрий не зразу повірив слову Господньому, але намагався випробувати Його.


Що ж нам робити у випадку, коли ми сумніваємося? Як нам розпізнавати Божу волю у нашому житті? Отець Ярослав у своїх реколекціях наголошував на досвід присутності Бога. "Християнство - це релігія досвіду", - говорив реколектант. Якщо наше серце наповнене Божим смиренням, нам легше її розпізнати у щоденному житті.

Коли ангел Господній говорить Йосифу втікати із сім'єю в Єгипет, він слухає голосу Бога і відважно йде. Ясно, що нелегко було йому кинути всі свої справи і втікати вночі. Але він не діє і не вирішує проблему по-своєму. Можна впасти в спокусу мислити по-старозавітньому, ніби якщо я з Богом, то все має бути в моєму житті добре. Але справжній християнин шукає волі Божої у всіх обставинах, навіть найтяжчих. Отець Ярослав щодо цього зацитував слова владики Венедикта (Алексійчука): "Коли є кризова ситуація, нам хочеться за всяку ціну щось зробити... Це найбільше небезпечно. Бо все треба вирішувати в мирі. Не шукати відповіді вже і зараз, а стати перед Богом у правді, як є, попросити його і Бог просвітить."



"Навчаючись у семінарії, можна жити спокусою: завтра я прочитаю всі книги, які запланував, завтра я почну молитися, але сьогодні ще ні. Але щоби стати добрим священиком, потрібно користати з того, що Бог дає тут і тепер. А це викладачі, настоятелі, устав...", - звернувся до студентів отець. Семінарист певною мірою перебуває у стані очікування, як Йосиф Обручник, як правдений Ной, котрий будував ковчег, поки з нього насміхалися люди, котрі не вірили в потоп. За прикладом святого Йосифа треба довіритися Богові. Не завжди буде комфортно. Напевно опікун Ісуса хотів після Єгипту повернутися назад до свого дому, до Юдеї. Однак, слухаючись волі Божої, оселяється в Галилеї. На кінець другої лекції отець Ярослав наголосив на молитві як ключі до вміння розпізнавати волю Божу.

На третій лекції отець-реколектант поділився власним досвідом семінарійного та священичого життя. Наостанок отець підсумував: "Ми не знаємо, що нас завтра чекає, але той досвід, який ми тут здобуваємо, дозволяє нам пізніше розпізнавати голос Божий".


бр. Мар'ян Довганик, V курс