"Потрібно, щоби спочатку парафія народилася у вашому серці". Отець Михайло Будник поділився досвідом із практичного душпастирства

"Потрібно, щоби спочатку парафія народилася у вашому серці". Отець Михайло Будник поділився досвідом із практичного душпастирства
Жовтень 27 17:35 2021 коментарів 560 переглядів

Сьогодні, у середу 27 жовтня 2021 року, у КТДС відбулася зустріч отця Михайла Будника із старшокурсниками. Лекція з практичного душпатирства отця мала на меті наблизити студентів—семінаристів до особливостей та викликів, пов'язаних із служінням на теренах Київської архієпархії та інших місійних теренів Київської митрополії.

Отець Михайло розпочав свою лекцію із розповіді зі свого власного служіння. За словами гостя, парафія, на якій служить священик — це місце, де Господь освячує кожного покликаного до священства. У своєму душпастирстві отець завжди дослухається до поради владики Ігора (Возняка) — передусім любити свою паству.

"Кожна наша парафія це блокпост, це шлагбаум перед воротами пекла", — зазначив отець Михайло. Адже навіть якщо на цих парафіях є всього 10 вірних, всерівно ці 10 душ спасаються, вони виховують своїх дітей у християнському дусі, будують свої стосунки по-християнськи. Це 10 вічних душ, свідомих християн, які змінили своє життя і йдуть до святості. І біля них інші люди, бачачи їхній спосіб життя, також навертаються. Це сіль, котра додає смаку решті світу.

                   Завжди є ризик вигорання, проте благодаті, драйву — відрами


Отець наголосив, що найкращий спосіб євангелізації — це створювати нові громади. Відтак, за словами отця, є три способи створення парафій на місійних теренах, які він досвідчив. "Метод з чистого листка". Ми йдемо служити у місця, де немає жодних зв'язків із греко—католиками, проте розуміючи потребу ми засновуємо парафію. За свідченнями лектора, усе починається із нашого бажання та виношення у серці мрії про нову парафію. Існує стереотип, ніби для того, щоби закласти успішну громаду потрібні фінансові ресурси, відповідне приміщення чи харизматичний священик. Насправді ж передусім потрібна молитва. Тоді завжди знаходиться дві—три людини, з яких зароджується нова спільнота. Деякі громади розпочиналися від оголошення у фейсбуці. "Потрібно, щоби спочатку парафія народилася у вашому серці", — підкреслив отець Михайло.

"Метод виноградника". Коли вже існуючі парафії починають ділитися відповідно до географії проживання вірних. У великих містах центру України саме так поширюється греко-католицька церква. На прикладі постань парафій на шляху між Вінницею та Бердичевом отець продемострував ще інший спосіб утворень парафій.

Отець дав кілька порад щодо душпатирського служіння на місійних теренах центральної України. У парафіяльному житті не буває "завтра". Сьогодні можна втратити момент, який ніколи не повернеться. "Завжди є ризик вигорання, проте благодаті, драйву — відрами", — ділився отець Михайло. Жодна праця не буває марною, для цього варто жити і працювати.

                   Коли ти підеш на Схід, то може не будеш мати достатку. Але точно не змарнуєш життя

"Чудо стається кожного дня", — свідчить отець Михайло. Гарно пам'ятати слова отця Ореста Фредини: "Коли ти підеш на Схід, то може не будеш мати достатку. Але точно не змарнуєш життя". Отець також підкреслив, що чи не найважливішим предметом, з тих, які вивчають у семінарії, у практичному душпастирстві священика є гомілетика. Адже люди мають право почути гарну живу підготовлену проповідь.

Отець Михайло попросив про молитву за нові парафії на Вінниччині та заохотив семінаристів до зростання в вірі для служіння, котрого потребують тисячі людей в центральній Україні та на інших теренах нашої держави. "В великого Бога є для нас великі плани. Бо ніхто не вклав у нас так багато, як Він. Заснування нової парафії можна порівняти із тим, коли ми йдемо довгою холодною туманною і вологою долиною, у якій не можемо ніяк запалити вогонь. Та, однак, якщо ми все ж запалимо його, він горітиме там. І нас уже не стане, а це світло буде."

Отець Михайло служить у Барському протопресвітерстві Київської архиєпархії УГКЦ. Населення, що проживає на території протопресвітерства, сягає 442 тисяч, а площа становить 10 тис. кв. км. Нині діють парафії у містах та селах півдня Вінницької області: Бершаді, Чечельнику, Барі, Жмеринку, Браїлові, Голдашівці, Осіївці, Ладижині та Могилів—Подільському. Також існують місійні станиці у великих містах регіону.

бр. Мар'ян Довганик, V курс