ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Вже сьомий рік пам’яті Героїв Небесної Сотні…

Вже сьомий рік пам’яті Героїв Небесної Сотні…
20 19:42 2021 0 коментарів 153 переглядів

«…Погляньте, браття, – стало більше Янголів.
Господь в Небесну варту вибира найкращих:
Лиш тих, хто зрадити народ свій не зумів,
Лиш тих, з ким розлучатися найважче…»
Слова Світлани Васильєвої,
матері Героя Небесної Сотні Максима Шимка

Сьогодні, 20 лютого, біля екуменічного храму УГКЦ Архистратига Михаїла та українських Новомучеників, що на алеї Героїв Небесної Сотні, відбулася панахида за загиблими під час Революції гідності. Екуменічна молитва пам’яті об’єднала представників духовенства Української греко-католицької церви з Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, парафій св. Василія Великого на Львівській площі, св. Миколая Чудотворця на Аскольдовій могилі, священників римо-католицької церкви та православної церкв в Україні. Очолив Панахиду за померлими Преосвященніший владика Богдан Дзюрах, у співочому супроводів семінаристів КТДС.

У своєму слові єпископ нагадав, словами світлої пам’яті Блаженнішого Любомира Гузара, про завдання влади «служити народові та будувати його». Однак те, до чого призвело занедбання свої владних обов’язків вилилося у революцію Гідності. Це був акт спротиву українського народу, реакція на «ситуацію, коли до влади приходять особи, які не люблять Україну, не відстоюють її інтересів, не дбають про народ».

Проповідник також наголосив на важливості для кожного з нас «звершувати гідно свій акт влади чи у своїх щоденних громадянських обов’язках, чи тоді коли тримаємо в руках виборчий бюлетень». Владика Богдан звернув увагу на те, чим ми керуємося, коли приймаємо певні рішення, «чи формуємо свій вибір на засадах любові та відповідальності, а чи радше іншими почуттями та інстинктами».

Саме в жертві Героїв Небесної Сотні ми можемо «розпізнати душу українського народу, його волелюбний дух, його свідомість власної гідності, його рішучість в обороні ближнього, його готовність до самопожертви за Божі ідеали правди, справедливості, добра». Їхній вибір – віддати своє життя за ближніх – є для нас промовистим і пам’ятним прикладом справжньої любові. «Вони достойні Бога» – підсумував свої слова єпископ і поставив запитання: «Кого чи чого достойні ми?» Яким є наш вибір у житті, на чийому боці ми стоїмо і за які ідеали боремося.

Хай кожен з нас у цей день дасть свою відповідь на питання, яке владика Богдан сформулював так: «Що я готовий покласти за нашу, за свою свободу, за правду, за віру, за любов до ближнього і до рідної землі?». А Господь Бог нехай дасть нам сили у протистоянні стати на сторону світла і добра, щоб гідно пройти свій шлях до кінця. Адже «душі праведних у руці Божій, і мука не спіткає їх. Очам безумних видалось, що вони вмерли, і їхнє переставлення вважано за нещастя, а відхід їх від нас — за згубу, вони однак — у мирі.  Бо хоч, в очах людських, їх спіткала кара, надія їх повна безсмертям». (Муд 3, 1-4)

Нехай пам’ять про Героїв живе вічно…

бр. Микола Остапів, ІІІ курс