ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

«Наближається Різдво Богочоловіка у Вифлеємі,* тож вірою ликуймо, побожно оплескуючи його народження,* як хвалу передсвяткову»

«Наближається Різдво Богочоловіка у Вифлеємі,* тож вірою ликуймо, побожно оплескуючи його народження,* як хвалу передсвяткову»
Грудень 26 23:29 2020 0 коментарів 322 переглядів

Сьогодні, 26 грудня, у стінах семінарії чути гучні колядки, привітання й радість. Ця радість викликана не тільки успішним завершенням навчального семестру та сесії, а й тим, що вся семінарійна спільнота може пережити цю радість Христового народження разом. Хоч ми ще перебуваємо в очікуванні воплочення нашого Спасителя, все ж таки ця радість наповнює наші серця вже сьогодні.

Гарним символом єднання всієї братії стало урочисте дійство «Спільна просфора», яке відбулося відразу після Вечірні, яку очолив прот. Петро Жук. Перед тим, як поділитися просфорою та медом зі всіма присутніми, отець-ректор звернувся до всіх зі своїм словом, що «час пандемії дав нам можливість відчути те, що називаємо «братерством», і це саме через присутність ближнього поруч і його послужливість». Отець також наголосив: «Коли святкуємо Різдво, то святкуємо не дату, а саму подію». Згідно з давньою різдвяною традицією кожен отримав просфору з медом. Через ці символи український народ намагається помістити зміст того, що Христос є нашим Хлібом, навколо Якого ми єднаємося і Який нас живить, а мед вказує на Його присутність між нами, Його доброту та солодкість Його любові до нас. Отець Петро закликав усіх отців та братів: «Приймаючи цей хліб з медом, несіть цю присутність Живого Бога у світ за будь-яких труднощів та обставин, які спіткають нас завтра. Не забуваймо ту присутності Живого Бога і Його солодкість до нас. І тим самим через свою присутність з різними людьми на канікулах не дозвольмо, щоб цей світ забув про цю солодкість Христа»

Згодом лунала не одна колядка і посмішка на лиці сіяла в кожного брата. Ця радість є безмежною, бо саме в такий спосіб спільнота не обмежує себе спільним святкуванням Різдва, від‘їжджаючи на канікули. Тому, сьогодні всі затишно провели цей вечір, радіючи з того, що ми перебуваємо в очікуванні народження  самого Бога.

бр. Василь Морозовський, ІV курс