У цей важкий час у кожного з нас виникають багато думок, які пов’язані із світлом. Постають запитання різного роду, а що буде у майбутньому? Як жити далі без світла? Чи зникне світло назавжди?
Які б страшні питання б ми не ставили собі стосовно світла, та маємо пам'ятати одну дуже важливу річ, що наше справжнє світло походить від Бога. Саме Він є істинним світлом, тим хто вказує нам дорогу навіть у непрохідній темряві.
Спішу потішити усіх нас, що на відміну від світла, яке ми отримуємо від електростанції, світло, що походить від Бога ніколи не зникає. Його не можливо знищити жодною бомбою чи будь-яким іншим диявольським способом. Це світло готове світити для кожного, хто до нього прибігає. Коли нам здається, що з довготривалим відключенням електричного світла, нам дуже важко, то згадаймо собі Господа, який незважаючи на великі муки, які перетерпів на Хресті заради нашого спасіння, завжди випромінював яскраве світло любові до кожного з нас.
У Євангелії від Йоана 8: 12-20 читаємо: " Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя".
Або коли ми заглянемо у Євангеліє від Матвія 5:14-16, то прочитаємо наступні слова: "Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори. І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі".
В цей непростий для усіх нас час потрібно любити один одного, бути з Богом, не впадати у відчай, допомагати один одному, підтримувати ближнього та молитися один за одного.
Тож, ми повинні випромінювати духовне світло, яке кожен з нас має від Бога. Сьогодні нам потрібне вічне світло... Зараз кожен з нас повинен стати тим світлом, яке дарує віру, надію та любов для свого ближнього. Не впадаймо у відчай, а якнайбільше наближаймося до нашого Небесного Отця, довіряймо Йому і вже зовсім скоро стабілізується електроенерія та настане Божий мир.
Стаття: бр.Андрій Кремза, VI курс