ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

«Авва, Отче!» (Рм. 8, 15)

«Авва, Отче!» (Рм. 8, 15)
04 22:35 2022 0 коментарів 1713 переглядів

У суботу 4 червня, брати роздумували на другим днем Декади місійності.

Сучасна людина сильно переймається тим, як до неї ставляться інші люди. А християнин іде за Христом і не переживає, що про нього думає світ. Коли гріхи опановують людину, вона хоче, щоб Бога не було взагалі. Гріх для неї є спочатку невидимим, а потім він стає явним рабським ярмом. Він паралізує людей, руйнує сім’ї та спільноти, сварить між собою цілі народи і робить їх ворогами. Гріх стає звичкою, яку дуже важко викоренити і якої годі позбутися. Коли ж Дух Святий наповнює людське серце, то очі починають бачити по-новому. У людині відбуваються глибокі зміни. Бог для неї  перестає бути ворогом, а стає Світлом. Він заради людини пожертвував власним Сином. Те, чого Господь бажає, тепер стає доброю волею людини. Ісус каже: «Якщо любите Мене, то Мої заповіді берегтимете» (Ів. 14, 15). Відтепер людина – вже не раб, а син або дочка, і під натхненням Святого Духа людина може звернутися до Господа словами «Авва, Отче!» (Рм. 8, 15), глибоко переконана, що вона є дитиною самого Бога. Ось що означає бути народженим від Духа Святого. До цього запрошує нас свята Церква, і цією радістю людина ділиться з іншими людьми.


Роздуми в час війни. Війна має кілька різних фронтів: на передовій стоять захисники та захисниці із зброєю в руках, на молитовній сторожі стоїть Христова Церква, а в тилу невтомно трудяться волонтери, лікарі, працівники інфраструктури та всі ті, хто забезпечує життєдіяльність країни у складні часи випробувань. Проте гинуть переважно на фронті. Тому найважче переносити біль втрати воїнів членам їхніх сімей: батькам, дружинам, чоловікам і дітям, а також родичам і близьким друзям. Часом порожнеча, часом розчарування, часом бунт, а часом просто невизначеність наповнюють серця рідних і близьких полеглих військових. Але вони знають, що жертва воїнів, їхній дорогих і найрідніших людей, не даремна, і вірять, що зустрінуться з ними в Царстві Небесному, адже всі, що є з Христом чи поснули смертю з любові до Господа або свого ближнього чи як мученики, замордовані у своїх домівках або в окопах, із Христом оживуть у людському тілі, вже звільненому від тління смерті. Тому просимо Божого Духа, щоб порожнеча, розчарування, бунт і невизначеність членів сімей воїнів якнайшвидше перетворилися на свідчення сили людського духу, слави України і Божої правди.
Молитовний намір: За сім’ї військових – батьків, дружин та дітей, зокрема тих, що втратили рідних на війні, щоб Святий Дух утішив їхні серця та зцілював їхні рани.

Запрошуємо вас доєднуватися до молитовного чування щодня до Зіслання Святого Духа о 21:00 на сторінці спільноти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії facebook https://www.facebook.com/KyivSeminaryUGCC/



Джерела: http://news.ugcc.ua/articles/dekada_m%D0%86s%D0%86ynost%D0%86_2022_roku_96910.html

https://www.truechristianity.info/ua/biblia/john_ukr.php


бр. Михайло Романів, І курс