День перший декади місійності – «Божа любов, що дарує радість»
Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у мене.
В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце.
І коли відійду і вам місце спого-тую, то повернуся і вас до себе візьму, щоб і ви були там, де я.
Куди ж я йду - ви знаєте путь.»
«Господи, - каже до нього Тома, - не знаємо, куди ти йдеш. І як нам знати тую путь?»
Ісус до нього: «Я - путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене.
Якщо б ви мене пізнали, то й Отця мого пізнали б. Відтепер знаєте його і бачили.»
А Филип йому: «Господи, покажи нам Отця, і вистачить для нас.»
«Скільки часу я з вами, - каже Ісус до нього, - а ти мене не знаєш, Филипе? Хто мене бачив, той бачив Отця. Як же ти говориш: Покажи нам Отця?
Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла.
Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте." (Єв. від Івана 14, 1–11).
Роздуми першого дня Декади.
У людському серці завжди нуртує бажання зустрітися зі своїм Творцем. Святий Августин каже: «Неспокійне моє серце, Господи, поки не спочине у Тобі» (Сповідь І, 1). З одного боку, Бог робить перший крок: «Він, існуючи в Божій природі, не вважав за здобич свою рівність із Богом, а применшив себе самого, прийнявши вигляд слуги, ставши подібним до людини» (Флп. 2, 6–7). З іншого боку, людина запрошена повністю довіритися Богові: «Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене. В домі Отця Мого багато жител» (Ів. 14, 1–2). Звідки в людини може взятися сила духу й бажання зробити крок назустріч Богові в дорозі до дому Отця, у якому багато жител? Відповідь проста – ЛЮБОВ. Саме з любові до людини Господь її створив і зробив вінцем усього сотворіння. Саме з любові до людини Господь став людиною, щоб її визволити від гріха і рабства. Від самого початку Бог заклав у глибину людської душі любов, доброту, відчуття краси і гармонії. Людина найщасливіша тоді, коли вона любить і коли її люблять. Гріх спотворив нашу здатність любити. Ісус Христос, Син Божий, об’явив нам, що Бог є любов і що ми, будучи Його дітьми, також покликані бути іконами Божої доброти й любові.
Роздуми в час війни. Передвічний Творець, Бог миру і добра, ділиться своєю незбагненною потугою з усім світом і творить своїми синами та дочками тих, кого Син Божий називає миротворцями (Мт. 5, 9). Він забезпечує захист своїх вірних воїнів, що, ризикуючи власним життям, стали на захист свого народу. Бог є для кожного з них силою і міццю, вірною опорою в миті випробувань і світлим обрієм у сутінках загроз. Як у битві Давида з Голіафом, Він увінчує зусилля наших воїнів перемогою добра над злом, правди над брехнею, справедливості над кривдою. Воїни зупиняють зло на собі. Милосердний Господь підводить кожного воїна, який спотикається, знаходить того, хто загубився, звеселяє того, у кого зранене серце, а наприкінці світу дарує воскресіння всім полеглим за своїх братів і сестер. Тому ми не загинемо, а переможемо, бо сам Господь є надійною опорою для українського війська і народу – його щитом і надією.
Молитовний намір: За всіх захисників-воїнів та за Божу опіку над ними.
Запрошуємо вас доєднуватися до молитовного чування щодня до Зіслання Святого Духа о 21:00 на сторінці спільноти Київської Трьохсвятительської духовної семінарії facebook https://www.facebook.com/KyivSeminaryUGCC/
Джерела: http://news.ugcc.ua/articles/dekada_m%D0%86s%D0%86ynost%D0%86_2022_roku_96910.html
https://www.truechristianity.info/ua/biblia/john_ukr.php
бр. Михайло Романів, І курс