ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Відповідь Бога Іову, хворому на коронавірус...

Відповідь Бога Іову, хворому на коронавірус...
08 13:34 2021 0 коментарів 458 переглядів

Не нам на прю з Тобою стати!

Не нам діла Твої судить!

Нам тілько плакать, плакать, плакать

І хліб насущний замісить

Кровавим потом і сльозами.

Кати згнущаються над нами,

А правда наша п’яна спить.

(с) Шевченко, "Кавказ"

Біблійні твори наповнені чітким і проникливим патосом: Бог перший промовляє до людини. І навіть, якщо сюжетно книга Іова побудована як виклик протагоніста і відповідь Господа.

Ця теза стає більш зрозумілою з синхронічного погляду. Мовляв, відповідь Бога наприкінці книги є ще більшим викликом, ніж будь - які , часто ідеалістично - провокативні , заклики Іова. Тобто пропонуємо наступну інверсію: так званий біблійний варіант “ Inteligent Design” (з усіма властивими йому бегемотами, левіатанами і струснями) викликає страждання Іова або, якщо точніше, відчуття власного безсилля і неспроможності.

Звісно ж цей давній наратив людської скінченності (згадати хоч би “Епоспро Гільгамеша”) присутній і в сучасному публічному дискурсі. Французькі страйки проти пенсійної і освітньої реформи, політизація молоді, екотрендинг, популярність “Зелених”, посилення радикальних течій, привид коронавірусу , що бродить світом, — це все непоганий матеріал для сучасної колапсології.

 На жаль, тут без жартів. Згідно з опитуванням агенства “ Sinus ” дві треті молодих людей віком 14 -24 роки є eco - anxiety, тобто переживають глибокий страх через загрозу глобальних кліматичних змін. Наратив невідворотності, безпорадності і злиденності людини підсилюється безпорадністю етики як наслідоком постмодерного знання: “Старий принцип, за яким здобуття знання нерозривно пов’язане із формуванням духу й особистості дедалі більше занепадає” (Ж. - Ф. Ліотар “Постмодерне знання”).

Тому, якщо у своїй “відповіді” Бог показує логіку творіння, перемогу космосу над руйнівними силами хаосу, утвердження буття над небуттям, то Іов послідовно сумнівається у цій тезі. Під сподом його промов можна помітити: наш емпіричний досвід Бога кардинально комплементарний, тобто не такий, що шукає остаточного судження, яке можна було б передати в одному висловлюванні.

З цієї точки зору книга Іова є неймовірно правдивою, максимально нелукавою. Позаяк показує, що неможливо обмежити Бога виключно благістю, про яку часто говорять пророки. Адже Господь — це непідвладний суверен, якому притаманний радикальний божественний анархізм (ἀν + ἄρχή, тобто безначальність) . У такій ситуації наша віра це не лише πίστησ як пізнавальний принцип, а й emyna — вогняне переживання присутності вічного Ти (подібно до досвіду “неопалимої купини” ).

Отож, промова Бога у книзі Іова не є класичною відповіддю у стилі катехизму Шпіраґо чи шкільного підручника з фізики. Радше навпаки , у світі стримерів та інфлюенсерів, вона закликає нас бути розумними й відповідальними, тобто ставити нові й нові питання, відповіді на які доведеться шукати самому, без допомоги Google.

бр. Любомир Дмитришин, ІІІ курс

Ілюстрація: Hans Holbein the Younger, The Body of the Dead Christ in the Tomb, 1520-22