Єрусалимська утреня у Патріаршому Соборі Воскресіння Христового
«Величаємо тебе, життєдавче Христе,
що за нас учора розп’явся, і у гріб поклався,
і оживляєш ти преславно мертвих».
(Статія перша на Єрусалимській утрені)
Кожного року ми по-особливому переживаємо Страсну П’ятницю, адже це час, коли тіло нашого найдорожчого Спасителя було вкладено до гробу. По-людськи виглядає, що Христос помер, і та надія, яку Він приніс своєю навчанням та життям, згасла разом з його останнім подихом. Та це лише наш людський та обмежений погляд, Божі ж дороги – набагато вищі. Христос вже переміг, а Його тріумф зможемо побачити, ось-ось незабаром, у світлому та радісному Воскресінні. Цей настрій нам досить добре передає Єрусалимська Утреня.
Дане богослужіння служиться над виставленою для почитання плащаницею Господньою, в яку після смерті на хресті було обгорнуто тіло Ісуса Христа і символізує плач над померлим і споглядання його смерті. Протягом усього моління співаються наспіви, які сповнені жахом всього сотворіння перед смертю Господа, повні співчуття, печалі та жалю.
В цю п’ятницю, 14 квітня, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового, що у м. Києві, Єрусалимську утреню було відслужено на чолі із Преосвященними Владиками Йосифом (Міляном) та Богданом (Дзюрахом) у співслужінні багатьох священиків Київської Архиєпархії, серед яких також і отець Роман Островський, префект з навчальної частини КТДС. Семінарійна братія теж долучилася до цієї молитви, послуживши своїм співом (Октет «Аксіос») та архиєреською прислугою.
Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і хай тікають від лиця Його ті, що ненавидять Його (Пс 67,1). Так нам говорить один із стихів утрені, і таким є сьогодні прагнення наших сердець…
бр. М. Крамар, семінарист ІІІ курсу КТДС