ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Вшанування пам’яті Блаженного Василія Величковського у КТДС

Вшанування пам’яті Блаженного Василія Величковського у КТДС
21 10:19 2017 0 коментарів 1307 переглядів

18-19 березня у стінах Київської Трьохсвятительської духовної семінарії вшанували пам'ять новомученика українського народу – Блаженного Василія-Всеволода Величковського ЧНІ.

До семінарійних стін завітало подружжя – п. Олег та  п. Тетяна Чихарівські, яких митрополит Львівський Ігор (Возняк) та отці редемптористи благословили на розповідь по Україні про життя Василя Величковського.

Сім’я  Чихарівських уже три роки мандрує Україною розповідаючи вірним про Владику Василія. Вони їздять по парафіях, сиротинцях, в’язницях і не тільки. Їх місія перейшла навіть за межі України, а саме – до Словенії та Білорусії.

У семінарійній каплиці був відслужений молебень до Блаженного Василія. Після цього, подружжя розповіло про дитинство новомученика, його сім’ю, переслідування радянською владою та важкий тернистий шлях владики. Опісля, семінаристи показали виставу зі сценками життя Блаженного, спробували показати його переживання на засланні, під час арешту, допитів та життя в таборі.

Біографія Блаженного Василія Величковського

Блаженний Василь народився 1 червня 1903 року в м. Станіславові (Івано-Франківську). У 1924 році вступив до чину редемптористів. Як місіонер проповідував на Волині та Галичині. Був ігуменом у монастирі редемптористів у м. Івано- Франківську, а також, під час війни, у м. Тернополі.
Після закінчення Другої світової війни розпочалося переслідування УГКЦ радянською владою. В той час отець Василь був заарештований через відмову зректися своєї віри і був засуджений до розстрілу, як найвищої міри покарання. Згодом цей вирок був замінений на 10 років ув'язнення в радянських концтаборах у Воркуті за Полярним колом.

Після звільнення Блаженний Василь повернувся до Львова і оселився у квартирі в центрі міста, де проживав з 1955 до 1969 року. Квартира стала осередком підпільної Української Греко-Католицької церкви. Тут Блаженний Василь почав згуртовувати віруючих людей і заохочувати інших священиків таємно уділяти Святі Тайни по хатах вірян.

У 1963 році Василь Величковський був таємно рукоположений на єпископа митрополитом Йосифом Сліпим у готелі в Москві. З того часу його скромна квартира перетворилася на “єпископську катедру", з якої він провадив підпільну церкву. Щоденно духовенство, монашество і віруючі потайки приходили до Блаженного Василя, щоб почути його науку, отримати пораду і наповнитися відвагою служити підпільній церкві.

27 січня 1969 року Блаженного Василя Величковського заарештовано вдруге і засуджено на заслання терміном на 3 роки в м. Комунарськ, що на Луганщині. Під час ув’язнення його катували електричним струмом, вводили різні психотропні ін’єкції, які руйнували нервову систему, що призвело до серцевого захворювання владики. Незабаром після звільнення у січні 1972 року, владику Величковського вигнали з України, і митрополит Максим Германюк запросив його до м. Вінніпег у Канаді. Блаженний помер 30 червня 1973 року.

У 2001 році, після беатифікації Василя Величковського, святим  Папою Іваном Павлом ІІ, нетлінні мощі Блаженного були перенесені до церкви Святого Йосифа  у Вінніпезі.

Туди вірні приходять помолитися і попросити святого про заступництво. Через його посередництво вже відбулося багато ласк, благословень і чудес.

20 червня 2014 року в Зарваниці, Блаженніший Святослав проголосив Блаженного Священномученика Василя Величковського Покровителем пенітенціарного служіння УГКЦ.

Його життєвий шлях є прикладом трагічної історії України. Дорога мученика привела його до святості. Хай світлий образ Блаженного Василія Величковського буде заохоченням до жертовної праці молодому поколінню священиків, котрі відважаться полюбити хрест і свободу більше, як марноту цього світу.

П. Олег та п. Тетяна подарували семінарії  літературу  про Блаженного Василія Величковського, також книгу про життя людей з розумовою неповносправністю та свічку, зроблену руками таких людей.

 

Ціла семінарійна спільнота висловила подружжю подяку за візитацію та розповідь про натхненного пастиря нашої Церкви.

бр. Михайло Баранець, ІІІ курс КТДС
          бр. Ігор Балбекін, І курс КТДС