Бувають дні, коли душа на волю хоче
коли у серці біль вже не стиха,
Ти запроси туди Владику
Святого Господа і нашого Христа.
Буває час, коли вже розум покидає,
і сили в костях вже не при тобі,
Молись в надії про прощення
і завіта Дух Святий на твоєму смертному одрі.
Коли вже душу ти приніс до Бога
Не плач! Бо знаєш, що живеш,
прийди до нього у покорі, І там ти Господа знайдеш.
Безсмертний Боже і Небесний Царю
Перед тобою раб, нікчемний твій слуга
Навчи мене любити і прощати,
Як ти колись простив і полюбив Петра.
Це ж ти вдихнув життя у мене,
Це ти податель благ і вічного життя
Прийми мене як сина батько
Я блудний син твого Небесного Отця.
бр. Марко Коберинко IV курс.