Інтелектуальне виховання 

 

Попри працю над освяченням себе самого, другим головним завданням семінариста є, безумовно, богословська наука. Від ступеня його освіти, не менше, як від його чеснот і побожності, залежатиме успіх у його священичій діяльності. [1] Інтелектуальне виховання - це основна вимога людського розуму, завдяки якому ми стаємо «учасниками світла Божого ума» та шукаємо мудрості, що в свою чергу, відкривається і спрямовується до пізнання та єдності з Богом. [2]  

 

Таке інтелектуальне виховання у семінарії поглиблює розуміння таїнств віри що веде до успішного священичого служіння. Загальна мета інтелектуального виховання полягає у переданні широких знань, обізнаність щодо культури та способу мислення людини у сучасному світі, глибоке занурення у процес розуміння Божого об'явлення і способів передачі своїх знань іншим.

Інтелектуальний вишкіл розвиває  у семінаристів дар людського розуму, збагачує загальнолюдське та духовне виховання та готує до служіння ближнім у вірі. Завдяки інтелектуальній підготовці, питомці не тільки докладно розуміють правди християнської віри, але здатні пояснювати та прищеплювати її.

Інтелектуальне виховання семінариста триває протягом шести років. [3] Вивчення філософії доповнюють як основні гуманітарні дисципліни, так і класичні та іноземні мови. Завдяки історичним та систематичним курсам, семінаристи за допомогою інтелектуального аналізу, вчаться відрізняти правду від неправди. Богословські ж предмети, викладені у світлі віри є особистою поживою для особистої інтеграції вихованця. [4]

Перші три роки семінарист вивчає філософію, а наступні – богослов’я. Для кращого засвоєння матеріалу відбувається поступовий перехід від філософських дисциплін до богословських упродовж третього року навчання. В кінці першого курсу семінарист захищає творчу роботу з Катехизму УГКЦ, на третьому курсі – курсову роботу, на п’ятому курсі відбувається бакалаврський іспит з богослов’я, а на шостому – захист дипломної роботи. Упродовж навчання семінаристи, окрім базових філософських та богословських дисциплін,  вивчають такі класичні та давні мови: церковно-слов’янську, латинську, давньогрецьку та давньоєврейську (курс івриту інтегрований у навчальний процес з-поміж усіх семінарій УГКЦ в Україні лише у нашій семінарії) мови. Упродовж навчання семінарист має нагоду оволодіти англійською, італійською чи німецькою (на вибір) та іспанською (факультатив) мовами. З 2016 року посилилась співпраця із Університетом банківської справи, завдяки чому семінаристи прослуховуватимуть цикл лекцій із фінансової грамотності. 

 

 

Інтелектуальний процес в семінарії відбувається завдяки вдалому підбору викладацьких кадрів: семінаристів навчають наукові співробітники Академії наук України, а також викладачі таких провідних університетів як УКУ, КНУ ім. Тараса Шевченка, Університету Бориса Грінченка, Лінгвістичного університету, університету ім. Михайла Драгоманова, Київського інституту бізнесу і технологій. Відбуваються зустрічі викладацького складу як із блаженнішим Святослав, так і з блаженнішим Любомиром, а після завершення навчального року – зустріч семінаристів із викладачами та святковий пікнік.

Значущою віхою в інтелектуальному житті семінарії став процес філіалізації її Українським католицьким університетом, варто зазначити, що це перша в Україні семінарія з таким статусом.

 

 

Наукова діяльність КТДС в історичній перспективі

 

Сьогодні все більш очевидним стає те, що вивчитися один раз впродовж життя, а потім лише використовувати здобуті знання відповідно до ситуації – неможливо. Великі дані, експоненційне помноження інформації й інструментальний характер знання створюють необхідність довготривалого перманентного навчання (lifelong learning). Більше того, осердям сучасної освіти є компетенції. Отож, релевантною нині є давня приповідка: “Мудрий не той, хто має багато знань, а той, хто має корисні знання” (Aeschylus, Frag. 390).

 

Тому сьогодні успіх Христового священника залежить від багатьох складових –  громадянської та соціальної компетенції, здатності підтримувати власне здоров'я, контролювати свій емоційний стан, брати участь у культурних заходах, навчатися впродовж життя, критично мислити, бути відкритим на розвиток та інновації тощо. Способом їх осягнення є горизонтальна освіта, що включає широкі можливості до самоосвіти. Власне в  цьому полі й розвивається наукова діяльність київських семінаристів, які ставлять собі за мету вчитися завжди, усюди й з усього.

Прикладом цього можуть слугувати щорічні наукові конференції семінарій УГКЦ. Знаково, що вперше таку подію провела саме наша семінарія з нагоди тисячолітнього ювілею смерті рівноапостольного князя Володимира. Конференція пройшла 12 червня 2015 року в Києві і носила назву “Християнство в Україні: реалії, виклики, перспективи”. Інші семінарії підтримали цю ініціативу, так що згодом подібні події пройшли в Львові, Івано-Франківську й Тернополі, а київські семінаристи брали активну  участь у всіх цих заходах.

 

 

Окрім цього, семінаристи КТДС постійно долучалися до всеукраїнських студентських турнірів, що двічі на рік відбувалися в стінах  Київського університету імені Бориса Грінченка. До слова, науковий турнір – це процес становлення аргументованої форми комунікації, у якій перевіряються претензії учасників на істинність у певному питанні. Його суттєвими характеристиками є науковий спосіб аргументації, командність і змагальність (переможці отримують винагороду). Саме в таких подіях команда КТДС не лише неодноразово брала участь, а й перемагала.

Прикладом цього є призові місця семінаристів на IІІ Всеукраїнському студентському турнірі з філософії – ІІ, на VII Всеукраїнському студентському турнірі з історії – ІІІ, а також на дебатах Democracy Reporting International: Youth Talk “Вирішуй для міста: громадський бюджет” – ІІ.

Примітно, що наукова діяльність – це одна зі сфер, де найбільше проявляється співпраця КТДС з Українським католицьким університетом. Прикладом цього є діяльна участь студентів та ректорату КТДС в презентації факсимільної копії Галицького Євангелія, що пройшла в рамках програми “Київське християнство” Інституту історії Церкви УКУ (подія відбулася 28 листопада 2018 року в стінах Софії Київської). А також організація конференції “Сучасна католицька біблійна герменевтика: документ Папської Біблійної Комісії “Натхнення та правда Святого Письма”, що пройшла того ж дня в Патріаршому Соборі Воскресіння Христового. До цього всього слід додати співпрацю бібліотеки КТДС з Центром Шептицького УКУ в рамках меморандуму «Про співпрацю бібліотек богословських навчальних закладів України».

Останньою науковою активністю КТДС стала співпраця з Відкритим православним університетом Святої Софії-Премудрості в рамках проєкту “Нова бібліотека Софії-Мудрості”. Семінаристи займалися наповненням сайту проєкту, а також взяли участь в екуменічних семінарах, що об’єднали спільноти КТДС та Київської православної богословської академії навколо теми спільної богословської спадщини церков київського християнства.

 Таким чином, наукова діяльність є суттєвою частиною інтелектуального розвитку студентів КТДС. А їхні успіхи, засвідчені в публічному просторі, не лише вміло розвінчують давні міти про напівучене духовенство, а й сприяють становленню образу мудрого й вправного священника Української греко-католицької церкви.


 

 


 

 

[1] Внутрішній устав Київської Трьохсвятительської духовної семінарії, розділ ІV. Навчання, пункт 4.1, Київ 2014, ст. 9

 

[2] Див. Іван Павло ІІ, Посинодальне апостольське звернення про формацію духовенства в теперішній час "Pastores dabo vobis", 25 березня 1992 р., п.51.

 

[3] Див. там само, п.56; ККСЦ, кан. 348, §1.

 

[4] Див. ККСЦ, кан. 349.