ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

«Наша Мати Земля»: Папа про християнське бачення екологічних викликів

«Наша Мати Земля»: Папа про християнське бачення екологічних викликів
Жовтень 18 11:46 2019 0 коментарів 65 переглядів

Земля як дар для людства

Оскаржуючи сьогоднішню домінуючу культуру, яка ґрунтується на володінні, Папа наголошує: «Земля є даром, просімо у неї прощення за нашу жадібність». Оскільки все поєднане у добрі, у любові, кожен брак любові має наслідок на всьому. «Екологічна криза, яку ми переживаємо, є, передусім, одним із наслідків цього хворого погляду на нас, на інших, на світ, на час, який збігає; хворого погляду, який не дозволяє нам прийняти все як дар, який ми отримуємо для того, аби усвідомити себе любленими», – підкреслює Святіший Отець у своїй книжці.

Як зазначає Глава Католицької Церкви, є очевидним той факт, що забруднення, кліматичні зміни, опустелення, екологічна міграція, нестабільне споживання ресурсів планети, закислення океанів, зменшення біорізноманітності є невіддільними від соціальної нерівності, а саме: від зростаючої концентрації влади та багатства в руках дуже малої кількості осіб і від, так званих, спільнот добробуту, від величезних військових витрат, від культури відходів та недостатньої уваги до периферій, від браку захисту дітей та неповнолітніх, незахищених людей похилого віку, ненароджених дітей.

Культурні виклики

Серед іншого, автор книги заторкує питання викликів, пов’язаних із культурою, зазначаючи: «Отож, одним із великих ризиків нашого часу, перед обличчям серйозних погроз для життя на планеті, спричинених екологічною кризою, є те, що той феномен не береться до уваги як аспект глобальної кризи, але обмежуючись пошуком, хоча й важливим та необхідним, вирішення питання виключно з точки зору довкілля». Однак, на переконання Папи, глобальна криза вимагає глобального підходу до справи, розпочинаючи, передусім, від духовного відродження.

Домінуюча культура володіння

Сьогоднішній час характеризується культура, що опирається на володінні речами, успіхом, видимістю, владою. Хто має багато, той багато вартує, того шанують, він має певну владу; тоді, як ті, хто має мало, або взагалі нічого не посідає, той ризикує втратити навіть власне обличчя, бо зникає, стає одним із тих невидимих людей, які населяють наші міста, одним із тих людей, яких ми не помічаємо, або з якими намагаємось не спілкуватись. «Без сумніву, кожен із нас є жертвою цієї ментальності, – пише Вселенський Архієрей, – адже нас різними способами нею бомбардують. Від дитинства ми зростаємо у світі, де поширена меркантильна ідеологія». А це, у свою чергу, стимулює в нас індивідуалізм, який з часом перетворюється у нарцисизм, жадібність, амбітність та заперечення іншого… Тому, живучи в такій сучасній ситуації, правильною і розумною поведінкою не є звинувачення, але – усвідомлення.

Ми є учасниками структур гріха, як їх називав святий Іван Павло ІІ, що створюють зло, забруднюють довколишнє середовище, ранять та впокорюють бідних, сприяють логіці володіння та влади, надмірно використовують природні ресурси, примушують народи залишати свою землю, підсилюють ненависть, насильство та війни. «Мова йде про культурну та духовну тенденцію, що спотворює наше духовне відчуття, яке, навпаки, – завдяки нашому сотворенню на Божий образ і Його подобу – природно спрямовує нас до добра, до любові, до служіння іншим», – зазначає Папа, вказуючи, що зміна не настане тільки завдяки нашим зусиллям чи технічній революції, але необхідно наново побачити у собі осіб, тобто чоловіків та жінок, які свідомі того, що вони не здатні збагнути, ким вони є без інших людей, які відчувають себе покликаними до того, аби сприймати довколишній світ не як ціль саму у собі, але як таїнство спільності.

Розпочати із прощення

Єпископ Риму також зазначає, що проблеми сьогоднішнього світу можуть стати для нас справжніми нагодами, аби відчути себе однією сім’єю, родиною людства. Коли починаємо усвідомлювати те, що не наближаємось до справжньої мети, що надаємо першість тому, що не є головним, а, інколи, й тому, що є злом, то в нашому серці може зродитись покаяння та прохання прощення. Всі ми, віруючі і невіруючі, на переконання Папи, повинні зростати в усвідомленні та розкаянні за те, що дозволили, аби нас опанувала логіка поділу, відмежування…

«Було б чудово, коли б ми стали здатними просити прощення у бідних, у відкинутих; тоді станемо здатними до щирого каяття також за зло, яке ми вчинили землі, морю, повітрю, тваринам…», – пише далі Папа Франциск, підкреслюючи важливість просити прощення та прощати, що є вчинками, які можливі лише у Святому Дусі. «Отож, розкаяння для нас, для нашої епохи, є благодаттю, яку потрібно покірно вимолювати у Господа Ісуса Христа, щоб в історії це наше покоління запам’яталось не за його помилки, але за смиренність і мудрість, завдяки яким вдалося змінити хід подій», – зазначив Святіший Отець.

Можливий шлях

«Те, що я говорю, може здаватись ідеалістичним і не дуже конкретним, тоді як дороги, скеровані на розвиток технологічних інновацій, скорочення використання пакувальних матеріалів, розвиток енергії з відновлюваних джерел тощо, виглядають відповіднішими. Все це, безсумнівно, є не лише потрібне, але – й необхідне. І все ж, цього недостатньо. Екологія – це екологія людини й усього творіння, а не лише його частини. Подібно до того, як під час важкої хвороби недостатньо лише медикаментів, але необхідно обстежити хворого і розуміти причини, які призвели до виникнення недуги, аналогічно й кризу нашого часу слід поборювати, розпочинаючи від її причин», –  вказав Глава Католицької Церкви, зазначаючи, що запропонований шлях полягає в тому, аби переосмислити наше майбутнє, починаючи від стосунків: чоловіки та жінки нашого часу прагнуть автентичності і щиро бажають переглянути життєві критерії, повернутись до того, що справді цінне, перебудовуючи існування та культуру.

Джерело: Vstican News

35370


більше...

Читайте також: