ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

ХІІ Всеукраїнська Проща до Вишгородської Богородиці

ХІІ Всеукраїнська Проща до Вишгородської Богородиці
28 22:26 2018 0 коментарів 111 переглядів

19-20 травня 2018 року відбудеться ХІІ-те паломництво до Вишгородської Богородиці.

Маршрут прощі пролягатиме від Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ у Києві до Собору Вишгородської Богородиці УГКЦ у Вишгороді. Традиційно відбуватиметься піше та вело паломництво. Піша проща пройде відстань у 30 кілометрів. Відрізок вело прощі складатиме 60 кілометрів.

Зазначимо, що Вишгородська святиня знаходиться на теренах Центральної України, де поступово відроджується Українська Греко-Католицька Церква. Цим відпустовим місцем в УГКЦ пропонують вірним відкриття духовності та християнської віри через призму нашого Обряду.

Програма прощі передбачає такі можливості «прибути» на Прощу

  1. Пішки від Патріаршого Собору (Такий варіант передбачає; або приїзд до Києва в п’ятницю ввечері та нічліг у підвальних приміщеннях Собору, або приїзд в суботу дуже вранці) Або ж пішки від станції метро «Героїв Дніпра» (для цього потрібно приїхати до Києва до обідньої пори). Про всі деталі комунікувати з Координатором пішої прощі
  2. Велосипедом від станції метро «Академмістечко» (Такий варіант передбачає; або приїзд до Києва в п’ятницю ввечері та нічліг у підвальних приміщеннях Собору, або приїзд в суботу дуже вранці); велосипеди можна мати власні або попередньо замовити в оренду. Про всі деталі комунікувати з Координатором вело прощі;
  3. Своїм ходом (у зручний для вас час прибути до Вишгорода);
  4. Авто/Автобус (Такий варіант передбачає приїзд у Вишгород власним абож громадським транспортом. Маршрутні автобуси курсують у Вишгород від станції метроі Героїв Дніпра. Номер автобусу 397). Зазначимо, місто Вишгород – це сателіт Києва. Тому, хто використовуватиме для поїздки потяг, потрібно добиратись спершу до м. Київ.

Паломникам із віддалених регіонів пропонуємо таку схему участі у прощі

А. ПІШІ-СОБОР: Київ-Центральний – ст.метро «Вокзальна» – ст.метро «Лівобережна» – Патріарший Собор УГКЦ; Старт – 8:00.

Б. ПІШІ-ГЕРОЇВ: Київ-Центральний – ст.метро «Вокзальна» – перехід з ст.м. «Хрещатик» на ст.метро «Майдан Незалежності» – ст.метро «Героїв Дніпра». Старт – 12:00.

В. ВЕЛО: Київ-Центральний – ст.метро «Вокзальна» – ст.метро «Академмістечко». Старт – 8:30;

Г. СВОЇМ-ХОДОМ: Київ-Центральний – ст.метро «Вокзальна» – перехід з ст.м. «Хрещатик» на ст.метро «Майдан Незалежності» – ст.метро «Героїв Дніпра» – маршрутка № 397 «Київ-Вишгород».

На прощу бажано взяти з собою спальник та карімат.

Як ще доєднатися до прощі?

  • Поширення інформації про прощу у Ваших ЗМІ, веб-сторінках, соціальних мережах, спільнотах, церквах.
  • Участь та поширення ФБ-челендж «#Проща_до_Вишгорода».
  • Змінити свою аватарку в соціальній мережі на логотип Прощі до Вишгородської Богородиці.

 

ПРОГРАМА ПАЛОМНИЦТВА

 

СУБОТА 19 травня

ПІША ПРОЩА (30 км.) [Координатор: свящ. Віталій Марцинюк – (096) 810 8728]

7.30 – Збір біля Патріаршого Собору (Метро «Лівобережна», вул. Микільсько-Слобідська 5)

8.00 – Формування груп. Молитва. Процесійний вихід на прощу за маршрутом: Патріарший Собор Воскресіння – Оболонська набережна – вул. Північна

12.30 – Долучення груп від станції метро «Героїв Дніпра» і продовження прощі за маршрутом: пр. Оболонський – вул. Озерна, вул. Богатирська – Вишгород

 

ВЕЛО ПРОЩА (60 км.) [Координатор: свящ. Ігор Гайдук – (067) 455 4475]

8.00 – Збір біля Метро «Академмістечко»

8.30 – Виїзд на прощу

9.30 – Приїзд до храму Різдва Пресвятої Богородиці (м. Ірпінь)

10.00 – Молитва. Катехиза. Благословення вело-прочан

10.30 – Виїзд до Собору Вишгородської Богородиці за маршрутом: Ірпінь – Гостомель – Лютіж – Петрівці – Вишгород

 

ПРОГРАМА У ВИШГОРОДІ

11.00 – Прибуття прочан

12.00 – Молитовна програма

16.00-20.00 – Сповідь

16.00 – Зустріч паломників. Хвалебний гімн Пресвятій Богородиці. Акафіст до Вишгородської Богородиці. Прикладання до ікони

17.00 – Божественна Літургія. Агапе-Вечеря

20.00 – Велика Вечірня – Похід зі свічами – Литія

21.30 – Духовна програма для молоді (біля сцени)

24.00 – Нічні чування (Собор Вишгородської Богородиці)

 

НЕДІЛЯ, 20 травня

7.00 – Божественна Літургія

7.00-12.00 – Сповідь

8.00 – Велика Утреня і Часи. Освячення води

9.30 – Спільна молитва спільнот «Матері в молитві» Києво-Галицької Митрополії

10.00 – Акафіст до Вишгородської Богородиці

10.45 – Зустріч архиєрея та Божественна Літургія. Повний відпуст. Молитва перед іконою «Під Твою милість». Прикладання до ікони Вишгородської Богородиці. Мирування

14.00 – Молодіжний Простір

 

ПРО ВИШГОРОДСЬКУ ІКОНУ БОГОРОДИЦІ

Вишгородська ікона Богородиці за переданням написана Євангелистом Лукою на дошці від столу, за яким був за трапезою Спаситель з Пречистою Матір’ю і праведним Йосипом. Божа Мати, побачивши цей образ, промовила: «Віднині ублажатимуть Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене й Моя нехай буде з цією іконою». Говорячи про авторство самого Апостола Луки, дослідники стверджують, що треба розуміти, що не сам Євангалист писав цю ікону безпосередньо, але що вона була копією («списком») від давньої ікони Богородиці, написаної св. Лукою.

В V ст. ікону Вишгородської Богородиці перевезено з Єрусалиму до Константинополя за імператора Феодосія ІІ Каліграфа, який скликав Ефеський Собор (ІІІ Вселенський Собор 431 р.), що проголосив визнавати Пресвяту Діву Марію – Богородицею та дав поштовх до розвитку Богородичного культу в Церкві.

В 1131 році Константинопільський Патріарх подарував ікону святому князеві Мстиславові Великому († 1132) [за іншими джерелами – Юрію Долгорукому († 1157)], і вона була поставлена в Дівочому монастирі міста Вишгорода – давнього помісного уділу святої рівноапостольної великої княгині Ольги. Від того часу ікона Богородиці іменується «Вишгородська».

Вишгород за часів київських князів був центром паломництва, бо мав ікону Вишгородської Богородиці (Дівочий монастир) та мощі перших київських святих Бориса й Гліба (дерев’яна церква свв. Бориса і Гліба з усипальницею).

Оскільки за київський престол продовжувалися чвари між князями, містом Вишгородом інколи володіло кілька князів на рік, кожен з яких претендував на верховенство в династії Рюриковичів.

В 1155 року син Юрія Долгорукого, володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський зруйнував частину Вишгорода та викравши ікону Вишгородської Богородиці, вивіз її до Володимира-на-Клязьмі. Від того часу ікону почали іменувати «Володимирська».

1237 року монголо-татарське військо на чолі з Батиєм зруйнувало Суздаль, Володимир, Рязань і викрало оклад ікони, а ще через півтора століття військо хана Тохтамиша вдруге грабує ікону Богородиці, знову викрадаючи цінний оклад.

1395 року ікону переносять в Успенський собор Московського Кремля, але після 1395 року знову повертають у Володимир, де вона знаходиться майже ціле століття.

1480 року її повторно переносять у Москву. Є припущення, що одним із художників, який виконував реставрацію ікони на початку XV століття, був Андрій Рубльов уродженець Волині, автор знаменитої «Трійці». З того часу ікона перебувала в Москві.

1930 року вона потрапляє до Державного історичного музею, а ще пізніше у Третьяковську галерею, де перебуває й зараз під назвою Богоматір Володимирська.

Вишгородська Богородиця, написана на липовій дошці, мала первісний розмір 78х55 см. За даними реставраційних робіт 1918 року, її перемальовували кілька разів. Недоторканими лишилися тільки обличчя св. Марії та маленького Ісуса, час написання яких, за оцінками фахівців, належить до кінця ХI- початку ХII століть.

Після відновлення української державності в місті Вишгороді створено громаду Української Греко-Католицької Церкви, яка впродовж 1990-1991 рр., до моменту виділення земельної ділянки для будівництва храму, молилась в приміщенні Товариства «Просвіта», в 1991-1996 рр. – у каплиці, в 1996-2005 рр. – в цокольному нижньому храмі св. Андрія Первозванного.

2005 р. довершено будову Собору, який назвали в честь Вишгородської Богородиці та розмістили для почитання копію ікони Вишгородської Богородиці.

2006 року розпочинаються паломництва вірних до Вишгородської Богородиці.

1 листопада 2015 року Блаженніший Патріарх Святослав проголосив Собор Вишгородської Богородиці Відпустовим місцем з правом уділення повного відпусту. Після Літургії зачитано Декрет Апостольської Пенітенцерії про надання Собору Вишгородської Богородиці статусу духовної спорідненості з Марійськими базиліками світу та проголошення Собору відпустовим місцем.

 Джерело: Київська Архиєпархія УГКЦ

28795


більше...

Читайте також: