ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

"Чисті душі" - учасник Реабілітаційного центру "Назарет" так назвав семінаристів

"Чисті душі" - учасник Реабілітаційного центру "Назарет" так назвав семінаристів
14 09:41 2016 0 коментарів 677 переглядів

На письмове звернення директора благодій ного фонду “Карітас” отця Ігора Козанкевича про заохочення до співпраці всіх бажаючих набути досвід у програмі, яка допомагає людям з хворобою залежності відгукнулося два хлопці з Київської трьохсвятительськоі духовної семінарії.

Поруч із хлопцями, що проходять програму реабілітації в РЦ"Назарет", я помітив двох молодих чоловіків, які ходили у чорних підрясниках. "Напевно молоді священики приїхали взяти участь у спільній літургії", - подумав я. До нас часто приїжджають гості, тому це було не в новину.

Та наступного дня я застав одного з молодих людей за чергуванням по дому - він мив підлогу, а другий заступив на чергування по кухні і готував обід для спільноти.
Я був здивований, заставши хлопців за такою справою і зацікавлений тим, яка сила надихає іх до служіння клієнтам центру.
Познайомившись ближче, дізнався, що Ярослав Павлюк навчається в семінарії на шостому курсі, а Олег Климончук перейшов на п'ятий. У розмові хлопці розповіли, що вирішили дізнатися більше про діяльність центру і приїхали, як волонтери на шість днів.
" Я почував себе комфортно, майже як свій, вже до кінця першого дня. Спостерігати за вашою спільнотою дуже цікаво. Робота хлопців над програмою реабілітації надихає мене. Приємно дивитися, як вони взаємодіють у різних ситуаціях, завжди поводяться чемно і виховано. Коли грали у футбол, в команді були хлопці різного віку, та їхня єдність склала у мене враження, що я граю поміж однокурсників. Не було так, ніби хтось старший за віком, а хтось молодший. Це дійсно зблизило мене до спільноти", - розповідає Ярослав.
Часу на розмову було мало, та пізніше я дізнався, що Ярослав захоплюється фотографією, бере участь у перегонах на спортивному авто типу картінг. Він позитивний і відкритий чоловік.

"Вражає сила хлопців. Вважаю, що з таким недугом складно жити, та на їхньому прикладі переконався - все можливо змінити, треба лише додати зусилль і мати терпіння. З Божою допомогою та програмою центру все можливо. Тому від мене - центральний месседж усім, хто перебуває у стані прийняття рішення змінити своє життя, та й взагалі усім - все можливо! Змінити своє життя дійсно можливо!", - з захопленням говорив Олег.

Наступного дня хлопці вже від'їжджали у своїх справах. Разом ми провели ще час по дорозі до Львову. Говорили на різні теми, обговорювали музичні смаки та кінематограф, дружні стосунки у їхньому житті, трохи політику.
Після першої зустрічі, що відбувалася у форматі інтерв'ю, в мене було відчуття незавершенноі розмови. Цікавило, що змусило їх приїхати із столиці України і подарувати шість днів свого життя, перебуваючи разом із хлопцями, які проходять програму реабілітації. Та коли доїхали до Львову і стали прощатися, я згадав з якою відданістю вони служили в буденних справах центру "Назарет", допомагаючи хлопцям.
Серед людей, які оточували нас у багатолюдному районі Львова, попрощався з Олегом. Перекинувши рюкзак за плечі він пішов своєю дорогою. Дивлячись йому у слід, мені здалося він відрізняється від інших людей, я подумав - є ще добрі серця, чуйні до чужого горя, яким небайдуже до свого ближнього, котрий у біді сьогодні і потребує допомоги!
Я шукаю сил і благодаті Божої для зміцнення у вірі. Читаю надихаючу літературу, беру участь у паломництві до святих місць, молюся, відвідую літургію, очікую і шукаю чудес Господніх у своєму житті, та часом забуваю звернути увагу на буденні речі, через які Господь говорить до мене. Кажуть, що у простому захована істина.
Отак Господь, у цих простих молодих хлопцях, показав мені свою опіку.

Олександр Луценко

Реабілітаційний центр "Назарет"

19095


більше...

Читайте також: