«Тут я бачу Бога, який один для всіх» або коляда на Донбасі

«Тут я бачу Бога, який один для всіх» або коляда на Донбасі
Січень 19 20:16 2017 коментарів 1833 переглядів

14-15 січня брат Павло Лоєк (ІІІ курс КТДС), долучившись до групи Спілки української молоді, колядував у м. Краматорськ та у зоні АТО, на передовій (Новоайдарський район).

Поколядувавши в потязі з Києва на Краматорськ (13 січня), СУМівська спільнота, яка складалась представників Калуського, Львівського, Київського осередків, разом з головою Світової управи Андрієм Бігуном, не втрачаючи часу ринула у вир коляди. Спочатку, 14 січня, колядники завітали до волонтерської організації "Краматорські бджілки". Літні жінки, самі себе забезпечуючи, плетуть сітки, виготовляють "кікімари" для солдатів без вихідних і свят! Заколядувавши, ми вирушили до однієї в краматорських бібліотек, де провели дійство з колядою та забавами для дітей учасників АТО та дітей вимушених переселенців в рамках акції "Теплом зігріємо серця". Увечері ми відвідали слухачів та переселенців Донбаського міжрегіонального центру професійної реабілітації інвалідів, упродовж дня усіх невимовно потішили спів та розповіді учасників вокально-інструментального ансамблю «Передзвін» Калуського осередку.

Зранку, в неділю, 15 січня, група вирушила на Луганщину, щоб зігріти серця наших воїнів піснями та колядками, а також вручити бензопили та теплі речі, придбані СУМом. Спочатку ми відвідали штаб 93-ої бригади у Муратовому, потім іншу військову частину Новоайдарського району, і врешті, після полудня, ми колядували на «гарячій» позиції фронту – в селі Кримському, яке ніч перед нашим приїздом знову обстрілювали терористи. Всіх СУМівців і мене, зокрема, переповнювало відчуття гордості за нашу країну, коли бачили, як з'їжджалися на коляду наші військові на БРДМах, БМП, з українським прапором, намальованим на броні, посмішкою на бородатому лиці та автоматом за плечима. Після активного дня на Луганщині, доїхавши до вокзалу в м. Слов'янськ, ми потішили дітей та подорожніх такими знайомими для нас, але такими новими для них колядками. Найнеймовірнішим було те, що після таких насичених подіями днів СУМівці продовжували колядувати в потязі, що повертався до Києва, посмішкою кажучи всім, що Христос рождається, а з Ним разом і ми, як нові люди, як нова країна, як моя нова, проте така справжня Україна.

Щире спасибі Світовій, Крайовій та Київським управам СУМу за такі чудові дні щирості і справжності, за подорож до кузні, кузні, де гартується нова Україна. Тут я бачив Бога, який один для всіх (Слова з ікони блаж. Омеляна Ковча у каплиці в одній із військових частин, які ми відвідали)…

Гартуйсь! Христос Рождається!

фото: Андрій Бігун

 

Бр. Павло Лоєк, ІІІ курс КТДС