ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Семінарійна спільнота молилася за упокій душі великого мужа Церкви - Патріарха Йосифа Сліпого

Семінарійна спільнота молилася за упокій душі великого мужа Церкви - Патріарха Йосифа Сліпого
07 23:06 2018 0 коментарів 451 переглядів

У день відходу у вічність патріарха Української Греко-Католицької Церкви часів підпілля кардинала Йосифа Сліпого семінаристи та ректорат Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ відслужили панахиду та молитовно пом’янули главу мовчазної Церкви.

Сьомого вересня 1984 року відійшов у вічність Верховний Архиєпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Йосиф Сліпий. Цього дня сповнилось 34 роки з дня переставлення великого мужа, свідка мовчазної Церкви та мученика за віру.

Семінаристи Київської Трьохсвятительської духовної семінарії УГКЦ та ректорат теж відзначили цю дату найвищою формою молитви Церкви – Літургією.

Після Літургії, семінарист IV курсу, брат Юрій Іленков зачитав Заповіт Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого.

«Ще трохи, і світ мене вже не побачить» (Ів. 14, 19), «Ще трохи, і ви не побачите мене вже...» (Ів. 16, 16), бо «надходить година, коли вже і притчами не промовлятиму до вас...» (Ів. 16, 25)».

Саме так починає своє звертання до всіх духовних дітей, владик, священиків, монахів і монахинь та всіх вірних патріарх Української Греко-Католицької Церкви Йосиф Сліпий.

У заповіті Владика коротко оглядає своє життя, закликає паству витривати у вірі до кінця, адже «А хто витерпить аж до кінця, той буде спасений...» (Мт. 10, 16-22), підкріплюючи вірних своїм життєвим прикладом і добрим словом. Все це патріарх закликає сповняти у любові.

Патріарх Йосиф, залишивши величезний творчий доробок, який ще до кінця належно не відкритий, невисвітлений в науково-культурному просторі України, власним прикладом і словами закликає любити та плекати науку, щоб збагачувати її своєю працею та знанням. Для цього архиєрей закликає споруджувати «храми науки», вогнища духовної сили Церкви та народу, пам'ятаючи, що без рідної науки повне життя Церкви і народу – немислиме. Адже «наука – це їхнє дихання життя!».

«Якщо такою буде воля Божа і бажання Українського Божого люду, складіть мою домовину в підземеллях оновленого Собору Святої Софії. В підземеллях Київської тюрми мене довгими роками мучили, коли я був живим, в підземельній гробниці оновленого Собору Святої Софії Київської спокійно спочив би я, коли буду плоттю померлий!»

Саме ці слова з заповіту великого Патріарха щороку вражають до найменшої клітини серця семінаристів Київської семінарії, адже саме Владику Сліпого слуга Божий митрополит Андрей Шептицький покликав своєю владою на Екзарха Великої України, де зараз перебуваємо.

Після читання Заповіту всі помолилися Панахиду за упокій душі Патріарха, а відтак продовжили звичний робочий день.

Вічна пам’ять великому мужу Церкви патріархові Йосипу Сліпому!

Бр. Юрій Іленков, IV курс

30933


більше...

Читайте також: