Семінаристи послужили в Патріаршому соборі Воскресіння Христового на Вечірній з Літургією Василія Великого

Семінаристи послужили в Патріаршому соборі Воскресіння Христового на Вечірній з Літургією Василія Великого
Квітень 25 17:03 2019 коментарів 1017 переглядів

Закінчивши Великий піст, Церква входить в інший період дуже інтенсивного приготування до свята всіх свят – Воскресіння Господнього. В цей час християни переживають разом зі своїм Спасителем Ісусом Христом Його Страсті. Тому цей період ще називається Страсний тиждень. Через участь в богослуженнях вірні стають безпосередніми учасниками цієї Пасхальної Таємниці.

Великий четвер є часом в Страсному тижні, коли Церква пригадує нам як Христос разом зі Своїми учнями споживав Пасхальну вечерю, а ми «силою і діянням Святого Духа» стаємо учасниками цієї Тайної Вечері. В цей день Христос встановив Таїнство Пресвятої Євхаристії. Також цей день є днем встановлення Таїнства Священства.

Спільнота Київської семінарії прибула до Патріаршого Собору Воскресіння Христового: ректор прот. Петро Жук, отці настоятелі ректорату, отці-духівники, сестри зі Згромадження Сестер Мироносиць, брати-семінаристи – всі мали таку велику ласку в Бога і цього року молитися спільно тут. Семінарійна спільнота як спільнота священиків, тих, хто розпізнає покликання і готується до священства, а також тих, хто допомагає на цьому шляху, молилася спільно з нашим батьком, Главою і Отцем УГКЦ Блаженнішим Святославом, владиками, численними священиками, монахами і монахинями, а також з усіма вірними. Це величне богослужіння, що звершувалося, є Вечірнею з Літургією Василія Великого, на початку якої відбувається освячення антимінсів, пізніше вже в часі богослужіння відбувається посвячення мира, а на завершення Чин умивання ніг.

В часі своєї проповіді Блаженніший Святослав сказав: «Син Божий на Тайній вечері дав учням своє внутрішнє божественне життя, яке носив у своїй людській природі. Як момент ламання хліба, що виявляє всю свою серцевину, так само Ісус Христос (наче) розламав своє життя і вилив на учнів своє божество. Він завтра віддасть своє життя за спасіння світу. Проте сьогодні Він своє життя не так «за», але саме «для» своїх учнів уділяє та робить їх причасниками життя. Тобто та внутрішня повнота божества у своїй природі, яку Ісус носив, стає доступною й причасною до людини».

А говорячи про священство, проповідник зазначив: «Суть священства ми бачили сьогодні під час чину умивання ніг. Скажіть мені, у якій релігії світу ми можемо бачити Бога на колінах перед людиною? У всіх релігіях світу людина є на колінах перед тим божеством, якого боїться та страхається. А тут все навпаки... Ми бачили Бога на колінах, який вмиває ноги. І такого типу стояння перед ранами людини Господь називає честю, яку сам собі ніхто не може взяти, лише покликаний Богом, — зауважив Блаженніший Святослав. — Ми бачили як Господь відкриває нам внутрішню серцевину УГКЦ, сутності того Христового тіла, яким є його Церква».

Використані матеріали: news.ugcc.ua

бр. Тарас Брацюнь VІ курс