ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Семінаристи побували у відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру

Семінаристи побували у відділенні паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру
Грудень 09 11:50 2017 0 коментарів 198 переглядів

Семінаристи 5-го курсу Київської Трьохсвятительської духовної семінарії мали нагоду побувати у відділення паліативної медицини Київського міського клінічного онкологічного центру.

Знайомство з даним закладом розпочалось із зустрічі з Калачовим Олексієм Володимировичем, який є завідувачем цього відділення. Розмова видалася доволі відвертою. Семінаристи довідались про сутність цього відділення, людей, які потрапляють до нього, про аспекти праці з такими пацієнтами та їхніми родичами, а також про критерії відбору персоналу, котрий здійснює паліативну допомогу.

«На початку своєї діяльності відділення складалось із стаціонару на 10 ліжок. У січні 2008 року був відкритий окремий корпус відділення паліативної медицини КМКОЦ, в якому ми і знаходимося», – підкреслив завідуючий.

Стаціонар розрахований на 25 осіб. Щодо умов, які тут створені для персоналу, пацієнтів та їхніх близьких, то цей заклад можна вважати зразковим з-посеред інших державних відділень паліативної допомоги в Україні.

Головними завданнями паліативної допомоги є позбавлення від болю, усунення або зменшення розладів життєдіяльності та інших важких проявів хвороби, догляд, психологічна, соціальна та духовна допомога пацієнту та його рідним.

Питання підлягання паліативній допомозі чітко прописано, оскільки даний госпіс є структурним підрозділом багатопрофільної онкологічної лікарні. Людина, що потрапляє сюди, не підлягає лікуванню (IV клінічна група). Коли родичі або хворий дізнаються про онкологічний діагноз, вони як правило переживають чотири психологічні реакції на горе:

  1. Шок (переоцінка дійсності).
  2. Заперечення (намагання спростувати діагноз, знайти лікаря, клініку, яка його заперечить).
  3. Агресія (пошук винних у горі).
  4. Прийняття (приймають ситуацію, розуміють прогноз).

Відділення не ставить вікових обмежень, тому у палатах можна зустріти як і дорослих людей, так і дітей. Цей важливий аспект і взагалі сама паліативна допомога вимагає від персоналу не лише високого професійного рівня, а й хороших людських якостей, відсутність яких може стати приводом для звільнення.

Після спілкування з Олексієм Володимировичем семінаристи мали нагоду провідати пацієнтів та поспілкуватися з ними. Хворі з радістю прийняли гостей та поділились з ними не лише своїми переживаннями щодо стану здоров’я (розповідь про які становила малий відсоток з усієї розмови), а й поділились життєвим досвідом та своїми планами на майбутнє. Так, планами на майбутнє. Для когось це здається дивним, але насправді, отримуючи турботу не лише фізичну, а й психологічну та духовну, люди відчувають свою гідність як особи, і думки про перехід до вічності відходять на задній план, як щось другорядне. Натомість пріоритетною постає любов до життя та реалізація себе в ньому, зокрема і духовна.

Семінаристи КТДС висловлюють щиру подяку завідувачу відділення паліативної медицини КМКОЦ Олексію Володимировичу за хорошу розмову та можливість краще запізнатися із служінням у сфері паліативної допомоги.

бр. Андрій Поливка, V курс

26715


більше...

Читайте також: