ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Спільнота КТДС помолилася Панахиду за жертвами Голодомору 1932-1933 рр.

Спільнота КТДС помолилася Панахиду за жертвами Голодомору 1932-1933 рр.
Листопад 27 16:44 2017 0 коментарів 131 переглядів

26 листопада 2017 р. Б. біля «Меморіалу жертв Голодомору», що у парку Слави, м. Київ, семінарійна спільнота вшанувала пам’ять загиблих українців, що стали жертвою ненависті, геноциду та ненаситного бажання до збагачення. Ректор Київської Трьохсвятительської духовної семінарії прот. Петро Жук та отці-настоятелі разом з усією братією помолилися Чин Панахиди за загиблих внаслідок штучного геноциду у 1932-1933 рр. На завершення пам’ять наших співвітчизників, що полягли у ті роки, вшанували хвилиною мовчання.

Після Панахиди семінаристи відвідали Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», присвячений тогочасним подіям. Експозиція музею відображає основні елементи побуту тогочасного українського селянина. У глядача складається враження, що тогочасні українські селяни були доволі вправними господарями і вміли прогодувати свої сім’ї. Проте загарбницька політика «нового» радянського режиму спрямувала всі зусилля на те, щоб ослабити, а і зрештою зруйнувати спротив українського села насильницькому розграбуванню під грифом «колективізація». Першим кроком було придушення 4-х тис. повстань селян, під час яких полягло близько 1 млн. осіб. Але цього ще було мало: непокірних вирішили заморити голодом. За останніми підрахунками у ті трагічні роки полягло близько 7 млн. українців. Цілком закономірними будуть запитання: чи має право на існування держава, яка сама руйнує свої основи? Чи може називатися народною та влада, яка воює проти свого народу?

Одне втішає серед гіркоти подій першої половини минулого століття – попри повільне голодне вмирання прояви канібалізму були таки рідким явищем. Це сьогодні говорить нам про шляхетність і велич духа наших предків. Цього разу простий український селянин дав приклад пошани гідності і життя брата в біді.

бр. Олександр Кузьович, V курс

26542


більше...

Читайте також: