ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Сім'я пожертвувала комплект священичих риз на семінарійний храм Пресвятої Трійці

Сім
09 20:10 2018 0 коментарів 108 переглядів

Висловлюємо щиру подяку сім’ї, яка пожертвувала кошти на священичі ризи для семінарійного храму Пресвятої Трійці у с. Княжичі.

Священичі ризи – це не простий одяг. Кожен елемент священичого облачення має свій власний символ і є нагадуванням священикові та вірним про служіння, покору, жертовність, завдання і місію, які Ісус Христос довірив священику.

Одним із таких символічних елементів священичих риз є пояс. Він одягається поверх єпитрахилі і знаменує готовність служити Господеві. Він також символізує Божественну силу, яка зміцнює священнослужителів під час відправ богослужінь. Таким чином, пояс нагадує священикові, що він не є джерелом Божої сили і благодаті, але отримує її від Бога. Перепоясання повинно пригадувати ієрею про готовність завжди буди до Божого розпорядження і людської потреби.

Також пояс нагадує той рушник, яким на Тайній Вечері підперезався Ісус Христос для умивання ніг апостолам. Наслідуючи Христа Бога, священик перепоясує себе поясом, чим демонструє свою готовність намагатися служити так, як це робив Ісус.

«Пояс є знаком дарованої духовної Божої сили для боротьби із гріхами, виконання волі Божої і знаком ціломудреності до різних добрих справ. Опоясуючись, священнослужитель промовляє: «Благословенний Бог, що перепоясує мене силою і вчиняє бездоганною мою дорогу, що скріпляє дороги мої немов у оленя, і на висотах ставить мене».

Симеон Солунський так говорить: «Пояс показує Спасове служіння нам [людям], яке Він здійснював за нас тут, і яке обіцяв здійснювати заради нас і потім: "Щасливі ті слуги, що їх він, прийшовши, застане невсипущими! Істинно кажу вам: Він підпережеться, посадить їх за стіл і, приступивши, почне їм служити" (Лк. 12, 37). Пояс, що ним підперезується священик, символізує кріпость і могутність сили Ісуса Христа, і разом із тим ціломудреність і чистоту тіла і душі священика».

«У стародавні часи священичий пояс цілковито відрізнявся від теперішнього. Це був шнур, верв, або вузька тасьма, але не широкий, бо широких поясів греки не знали і не вживали. Сьогоднішня форма наших священичих поясів – наша національна, тобто взята із властивого нам житейського побуту. Древні руські селяни носили дуже широкі пояси».

У Римо-католицькій літургійній традиції відповідником пояса є цінгулум (лат. Cingulum) – довгий шнур, який зав’язується на зовнішній стороні альби.

Медіа-центр КТДС ім. арх. Гавриїла

Матеріали: Дрогобицька духовна семінарія

Блог Івана Дутки

Новая Скрижаль

27550


більше...

Читайте також: