ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Великопісні триденні реколекції. День 2

Великопісні триденні реколекції. День 2
24 21:00 2019 0 коментарів 171 переглядів

Новий день почався з Утрені, опісля о. Браян почав п’яту науку в рамках триденних реколекцій, а відтак розпочався другий день духовної зупинки-призадуми.

Отець пригадав тему останньої науки: Чи знаємо ми бідних? Вони — Ісус у цьому жахаючому вигляді.

Отже, як любити бідних?

Перше Послання Йоана наголошує на необхідності любити справами. Любити когось — це бажати добра цій людині і робити для цього відповідні ефективні кроки. Любов не може залишатися для самої себе, вона має бути введена в дію і ця дія є служінням, інакше вона втрачає свій зміст. Слів не є достатньо, не можна прожити день зі словами «я люблю тебе Ісусе», треба ще й діяти. Що говориш, те роби на практиці, таким було гасло св. Терези.

Реколектант продовжив розповідати історії з життя святої. Тому, наступна історія стосувалася заколоту і війн в Індії, де Мати Тереза отримала черговий виклик.

1984 року була вбита Індіра Ганді, видатна політична особа в Індії. Тереза була у Нью-Йорку і уряд прохав її повернутись до Індії. Відбулося повстання між сікхами та індусами. Будинки спалені, замішання, відсутність їжі та води, люди наче божевільні. Приблизно так описувала ті події одна сестра: «Повернувшись до Індії, Тереза мовчки зайшла до однієї державної школи, яка була наповнена людьми, і втішала людей, що все буде добре, наказала зібрати всі швабри і прибирати кімнати, щоб у класах розмістити сім'ї, потім настала черга прибирання туалетів. Стривожені люди заспокоювались, крики вщухали, всі слухали Терезу. Потім вона сконтактувала з урядовцями і домовилась про воду та їжу. Настав мир. Мати Тереза пішла й до інших таких таборів, таким чином організували більше 60 подібних таборів, з допомогою сестер, священиків, та інших  богопосвячених людей, волонтерів тощо. Мати зібрала урядовців із різних партій та зробила так, щоб вони працювали разом, а сама взялася допомагати пораненим, перев'язувала їхні рани, втішала словом, чинила чуда, які були поза розумінням тих людей у таборах. Мир прийшов у табори завдяки швабрі».

Мати Тереза робила все заради Бога, з Ним і для Нього.

Любов, самозречення, прийняття інших потрібні для переміни кам'яного серця. Тим, хто ми є і, що робимо, ми більше свідчимо і проповідуємо Господа, ніж тим, що ми говоримо. Люди прагнуть бачити і знати, як ти любиш, як молишся, як саме розумієш співчуття. Вона свідчила Євангеліє любові.

Практичні аспети любові за св. Павлом. Любов — довготерпелива, добра.

Мати Тереза наголошувала на індивіді. «Щоби дійсно полюбити особу нам треба налагодити особистий зв'язок». Людина для людини. В кожній особі вона зустрічала Христа. Тому, кожен у присутності Терези відчував, що він у той момент наче єдина людина у світі. Бідні люди потребують уваги та співчуття. Якщо ви не можете допомогти, то скажіть це, але зробіть це з повагою.

Оскільки Мати Тереза обрала подібний спосіб життя, яким жили бідні, вона чудово розуміла їхні проблеми, натомість люди, яким вона допомагала, вірили у щирість її дій. Любов проявляється через малі дії турботи й уваги. Це допомагає примиритися з Богом. Потреби інших людей сприяють глибшому пізнанню Бога тими, хто потребує, й тими, хто допомагає.

Шосту духовну науку семінарійна спільнота разом із реколектантом о. Браяном розпочала в передобідній час із короткої молитви, яку мати Тереза любила найбільше.

Згодом отець продовжив свою науку у світлі теми посвяти матері Терези Богові. Через її працю вона торкалася сердець не тільки віруючих, а й невіруючих. Також переступала через бар'єри, які воздвигнув гріх і поділив нас на класи, релігії, культури та нації. Її цілковите життя було живим свідоцтвом чарівної краси святості. Отець зазначив, що для Матері Терези святість - це було виконувати волю Божу з усмішкою. «Досконала любов Бога - ось це святість». Через нашу святість ми допомагаємо нашій Церкві бути святою.

Ще декілька визначень від святої матері з Калькути

1) Святість - це Ісус в тобі;

2) Святість - це дозволити Ісусу повноцінно проживати у нас: виконувати волю Отця. Виконувати речі так, як би Ісус хотів, щоб ми робили їх. Сприймати все, що Він дає і приймати все, що Він забирає з великою усмішкою на обличчі. Або ось так мати Тереза пояснювала механізм дії Бога:  Ісус не може ходити по вулицях Калькути чи інших міст. То що ж Він робить? Через нас Він може торкнутися до бідних, і в такий спосіб показати чисту любов Отця до людей.

Отець пригадав слова св. Терези:

«Дозвольте Ісусові користуватися вами без того, щоб радитися з вами. Якщо віддаємо себе йому з мужністю, ми наповнюємося його святістю і любов'ю. Однак це вимагає співпраці і великої відваги, цілковитої мужності і віри».

‌Далі продовжує:

«Коли Ісус попросив Терезу вийти з Лорето, вона спершу боролася, спершу був страх, страх від диявола, страх що покине все, що нічого не вийде.

Вона часто повторювала: «Я маленький олівець у його руках».

Сьома наука відбулася після Літургії Передшеосвячених Дарів увечері.

Почалася вона зі слів: «Вона була спрагла любові до Ісуса на Хресті».

Дозволь мені стати палаючим вогнем в тобі, і стати таким чином світлом для всіх, навчи мене дозволити Ісусові проникнути та оволодіти всім моїм буттям, так повно, щоб моє життя також могло променіти цим світлом для інших.

Отець розповів про книгу життя Матері Терези. Коли почали збирати документи для канонізаційного процесу, перевірили весь архів в архієпископа Калькути і архіви в провінції єзуїтів Калькути. На здивування отцями було відкрито три секрети внутрішнього життя св. Терези: першим секретом була обітниця, складена святою в 1942 році, в часі її щорічних реколекцій, з дозволу її сповідника, який належав до Товариства Ісуса, вона хотіла дати щось чудове і приємне Богові, і вона зробила приватну обітницю, що зробить все, що тільки Господь попросить під страхом смертного гріха. Після чотирьох років Ісус випробовує її, посилаючи служити в нетрі найбідніших. Друга обітниця – це той спосіб тільки через бачення. І третя – який вона називала внутрішньою темрявою.

Вона була жінкою, яка була палко закохана в Ісуса, це була її перша і єдина любов, пізніше вона постановила, що любитиме Його, як ніколи і ніхто ще не любив. Її листи відкривають інтенсивні внутрішні страждання. Слово «страсті» має як позитивне, так і негативне значення, як палке бажання, так і страждання. Коли ми любимо, ми маємо любити аж до болю, її пристрасна любов і сильні внутрішні страждання, які вона називала темрявою. Темрява – це частина її покликання. Св. Іван Павло ІІ каже, що цей поклик до монашого життя бере свій початок з внутрішнього знайомства, внутрішньої зустрічі з любов’ю Ісуса. Ця любов є спасаючою і скерованою до конкретної особи, також має навіть і подружній характер. Вона стає любов’ю через вибір. Її сповідник отець Ван Екзем, писав архієпископу про її глибоку і нестямну єдність з Богом. Пізніше вона пише: «Бог повністю віддав Себе мені до кінця, повністю, але солод і розрада тих шести місяців, будучи в монастирі промайнули занадто швидко». Щоб зрозуміти цю темряву, потрібно розуміти, що вона вже досягла тієї єдності з Ісусом, станом споглядальної молитви. В книзі «Вогонь зсередини» отець Томас Дубай пише, що особа в стані цієї єдності відчуває три речі: найперше розраду або радість єдності, також і моменти сухості, і врешті очікування, бажання, прагнення ще більшої єдності. Порівнюючи її з іншими святими, вона не відчула навіть цієї першої характеристики. Бачимо постійну духовну боротьбу Терези з тією темрявою. Один домініканський теолог отець Режиналь Гаррігу-Лагранж пояснює, що це означає. Отже він каже: «Життя деяких слуг Божих, які по-особливому посвячені у жертовності для спасіння душ, або посвячені апостоляту внутрішнього страждання може декого привести до думки про продовження тієї ночі, тобто темряви, навіть після того, як вони вступили в преображальну єдність з Богом, в таких випадках власне це випробування не для того, щоб очистити людину, але це буде скоріше як відшкодування, існує така загальна думка, що ці слуги Божі є випробувані в тому, наслідуючи тим Господа, вони мусять працювати тими самими засобами, що й Він, для того щоб досягнути якоїсь великої духовної мети, наприклад, як заснування нового релігійного чину або на спасіння багатьох інших душ». Отже, це той спосіб, який Мати Тереза проживала у єдності з Богом, в тому і парадокс, вона була поєднана з Ісусом, але не відчувала цієї єдності. Вона говорила, що найбільшою бідністю цього світу є небажаність, нелюбов, нетурбота. І вона це відчувала і досвідчувала з Ісусом. Її досвід ще більше поєднував її з тими, кому вона служила. Якраз тим найбіднішим з бідних, які є небажаними, нелюбленими, про яких не турбуються. Ісус повідомив Терезу, що її покликанням є служити, страждати і спасати душі, і також, що вона і її сестри будуть жертвами Його любові. Ісус також поставив перед нею виклик: «Якщо ти є Моєю маленькою нареченою, нареченою розп’ятого Ісуса, ти будеш нести ті всі страждання у своєму серці». Вона не знала в той час, коли чула ті слова від Ісуса, що саме вони означали, і не знала скільки їй потрібно страждати, щоб виконати це її покликання, будучи жертвою Його любові.

Остання наука другого дня завершилась, молитвою до Богородиці. Висловлюємо о. Браяну щиру подяку за ще один день духовних настанов.

Олександр Губенко, І курс

Микола Остапів, І курс

Михайло Москалюк, І курс

33903


більше...

Читайте також: