ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Глава УГКЦ у Каневі: «Cлухаймо голос Божий у творчості Кобзаря, аби вкотре в історії ми не пошкодували про втрачений шанс»

Глава УГКЦ у Каневі: «Cлухаймо голос Божий у творчості Кобзаря, аби вкотре в історії ми не пошкодували про втрачений шанс»
12 12:07 2018 0 коментарів 155 переглядів

Уже традиційно в УГКЦ цього дня, 10 березня, вірні та духовенство здійснюють прощу на Чернечу гору до могили Тараса Шевченка.

«Дякую всім вам, які прийшли в цю прощу за покликом нашого Спасителя… Бо щось, радше хтось, вас покликав. Покликав цілком не праведників, а грішників, щоб дарувати нам преображення, зцілення, зокрема в час Великого посту. Бо час Великого посту – це момент, хвилина цього року, коли Христос відкриває нам дар свого зцілення, хоче нас лікувати, рятувати, – рятувати нашу душу, лікувати наше тіло, робити нас кращими», – сказав Блаженніший Святослав.

Предстоятель відзначив, що кожного року ми тут чуємо особливе Боже Слово, звернене до нас через слово нашого Тараса. «Десятого березня він відійшов у вічність, але його слово продовжує до нас говорити. Бо Слово Боже завжди втілене в якусь конкретну історію. Воно втілене в історію певного народу, певної культури. Боже Слово у творчості Тараса стає українським словом, яке не тільки створило стандарт української мови, а й сьогодні творить стандарт будівництва нової незалежної держави», – вважає Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав запросив послухати слово Тараса, яке висловлює його жаль. Слово «жаль», розповів духовний лідер греко-католиків, кілька разів повторюється в тому вірші. Цей вірш Шевченко написав на засланні, він датований 1848 роком. Цю поезію часто оминають ті, хто читає Кобзар. Вірш має дивну назву з двох літер «П.С.». Ці літери означають ім'я і прізвище конкретної особи, певного заможного нащадка древнього українського гетьманського роду, який в той час володів майном на Чернігівщині.

Шевченко говорить нам саме про те, що ми сьогодні чули в Євангелії. Поет наче симпатизує грішникам, бо коли вони усвідомлюють свою грішність, то мають шанс виправитися і піти за Христом, стати справжніми християнами і українцями.

Цей вірш має такі слова:

«Не жаль на злого, коло його

І слава сторожем стоїть.

А жаль на доброго такого, 

Що й славу вміє одурить.

...Щирий пан, 

Потомок гетьмана дурного

І презавзятий патріот;

Так й християн ще до того. 

У Київ їздить всякий год, 

У свиті ходить меж панами, 

І п'є горілку з мужиками.

І вольнодумствує в шинку.

Отут він ввесь, хоча надрукуй.

...Люде, люде! 

За шмат гнилої ковбаси

У вас хоч матір попроси,

То оддасте. Не жаль на його,

На п'яного Петра кривого.

А жаль великий на людей,

На тих юродивих дітей!».

«Гадаю, – наголосив Глава УГКЦ, – Шевченко тут описав усі суспільні гріхи. Що йому найбільше боліло? У чому той жаль? Жаль за подвійні стандарти, подвійну мораль. Слухаючи тут голос Божий, який через творчість нашого Кобзаря стає голосом України, попросімо в Господа Бога оздоровлення. Просімо в ті часи, в які нам так важливо мати чутливе сумління, аби  вкотре в історії ми не пошкодували про втрачений шанс».

Хочемо також додати, що учасниками прощі традиційно стали брати-семінаристи КТДС, які провадили богослуження співом, а також духівник семінарії о. Єронім Івашків

Джерело: Департамент інформації УГКЦ

27870


більше...

Читайте також: