ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Реформація Серця (етап 2: план лікування)

Реформація Серця (етап 2: план лікування)
17 16:26 2017 0 коментарів 195 переглядів

Співчутливе серце завжди резонуватиме добром у сферу міжособистісних стосунків, формуватиме відповідальну свідомість. Жодні потужні проекти не зможуть задовольнити незреформованого людського серця. Реформу ж серця треба розпочинати із плекання відважного відчуття небайдужості.

о. Андрій Зелінський, «Соняхи»

Але хіба ж відсутність дії може бути чимось поганим?

Там, де помірність - помилка, там байдужість - злочин.

Георг Крістоф Ліхтенберг (вчений у галузі експериментальної фізики)

Невже це означає, що я маю відчувати те, що відчувають інші?

Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.

Послання апостола Павла до римлян 12, 15 (Святе Письмо, переклад о. Івана Хоменка)

Рефлексую на слова апостола Павла: «співпереживайте!» Ніколи не задумувались, чому сам Бог Син воплотився? Чому він просто не міг знищити гріх, бувши всесильною, всепоглинаючою любов’ю, чому просто не обдарував всіх щастям? Чому він вирішив стати схожим до нас у всьому крім гріха? Він пережив на нашій Землі 33 роки…

33 роки Божественної солідарності та співчуття до тих, хто згодом розіпнуть його. 33 роки він, без перебільшення, «відчував себе у нашій шкірі». Господь не залишився байдужим до нас, яке ми маємо право залишатись байдужим до ближнього?

Запитання до всіх християн: у чому ваше християнство, у чому ваша побожність? Багато скажуть: прощі, молитви, дехто навіть згадає про таїнство… а що скаже Святе Письмо?

Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу. 

Послання апостола Якова 1, 27 (Святе Письмо, переклад о. Івана Хоменка)

Сироти та вдовиці були наймеш соціально захищеним станом тогочасного світу, вони були тими, кому була потрібна підтримка, кому був потрібний відважний вияв віри, відважна допомога ділом!

Яка користь, мої брати, коли хтось каже, що має віру, але діл не має? Чи може його спасти віра? Коли брат або сестра будуть нагі й позбавлені засобів щоденного прожитку, і хто-небудь з вас до них скаже: «Йдіть собі з миром, грійтеся та годуйтесь», і не дасть їм потрібного для тіла, то що це допоможе? Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. Та хто-небудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру». Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять. Хочеш знати, безглуздий чоловіче, що віра без діл не приносить плоду? Авраам, наш батько, чи не ділами виявився праведним, коли був приніс на жертовник Ісаака, свого сина? Бачиш, що віра співдіяла з його ділами, і його віра удосконалилася ділами.

Послання апостола Якова 2, 4-22 (Святе Письмо, переклад о. Івана Хоменка)

Віра удосконалилася ділами... Якою ж є справжня солідарність? У чому вона втілюється?

Справжньою вважаю ту солідарність, яка проростає не з ідеологічних переконань, а із співпереживання чийогось горя.

Дійсне співчуття втілюється у конкретній щедрій і творчій дії – не заради самої дії чи з якихось інших утилітаристських мотивів, а заради того, хто страждає.

Справжня солідарність будується на усвідомленні гідності та цінності конкретного людського життя. А згодом – трансформується у впевнене бажання поділитися своїм часом, своїми ресурсами, своїми здібностями та можливостями, аби наш світ ставав кращим, більш справедливим, більш людяним – аби людина у ньому менше страждала.

Людське горе не може бути чужим! Щире співчуття обов’язково спровокує щедру і вірну дію.

О. Андрій Зелінський, «Соняхи»

Все ж залишається сумнів: чи точно ці всі слова стосуюються мене як виконавця? Я почув їх і достатньо...

Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.

Послання апостола Якова 1, 22 (Святе Письмо, переклад о. Івана Хоменка

Лиш так ми зможемо змінити цей світ і себе в ньому на краще: слухаючи і виконуючи Боже слово, не лише сміючись з тими, що сміються, а й плачучи з тими що плачуть, не лише благословляючи один одного, а при потребі віддаючи останнє, не лише допомагаючи, але співпереживаючи один одному.

ЗображенняPinterest

Бр. Павло Лоєк, ІІІ курс КТДС

23034