ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Місія в розумінні апостола Павла

Місія в розумінні апостола Павла
Грудень 27 10:29 2018 0 коментарів 296 переглядів

Для Павла місія полягала у проповіді Євангелія як словом, так і цілою його поставою, цілим життям, тому аспектів його розуміння місії є багато, вона інтегрувала усе його життя і вміння. Оскільки рамки цієї доповіді не дозволяють охопити всі з них, ми зосередимося лише на двох аспектах: 1) Універсальність проповіді Христового Євангелія; 2) Розуміння Павлом своєї ролі як апостола.

Сучасна людина більше вірить свідкам, ніж учителям, досвіду, ніж доктрині, життю і фактам, ніж теоріям, тому свідчення християнського життя є першою й незамінною формою місії. Христос – це взірець християнського свідчення. Тому першою формою свідчення є життя місіонера[1]. Бог хоче спасіння для всіх через пізнання правди, бо спасіння знаходиться у правді[2]. Місіонер, проповідуючи тим, хто не чув христового благовістя, переконаний, що в поодиноких людях та народах існує бажання пізнати правду про Бога, про дорогу визволення від гріха і смерті, тому виявляє свою віру у ворожому чи байдужому середовищі. Найвищим доказом віри є складення дару життя за Ісуса Христа[3]. Єпископ Роберт Баррон говорить, що сам Павло був яскравим прикладом місійності Церкви: Павло навернувся, бо Церква свідчила про Христа навіть кров'ю (смерть Стефана). У такий спосіб кров стає насінням християн»[4].

Зустрічі Павла з Воскреслим Христом перемінює його життя у проповідь Євангелія всім народам. Змістом проповіді є Христос, який був розп′ятий, помер і воскрес. У Ньому звершується повне і справжнє визволення від зла, від гріха і від смерті[5]. Бажання Павла передати послання Ісуса настільки велике, що він відчуває це як прямий обов’язок, «…Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок» (1 Кор 9,16). Господь творить його знаряддям у Своїх руках, щоб звістити народам Його ім'я (Ді 9,15). Тому Павло розуміє, що настала нова епоха, де народи також матимуть частку в Царстві Божому[6].

Павло прагне розбудити заздрість в Ізраїля, який вибрав закон, замість Бога живого (Рим 11,14). Тому Бог прищеплює нові галуззя – інші народи, і чекає поки природнє галуззя – Ізраїль – захоче знову належати до кореня оливки (Рим 11, 24). Апостол і далі проповідував Євангелія юдеям, бо має надію, що від почутого благовістя почнуть вірити (пор. Рим 10, 17). Упадок Ізраїля відкриває поганам можливість до спасіння (пор. Рим 11,12). Павло усвідомив характер християнства як світової релігії, призначеної для всіх народів, і чітко визначив значення Мойсеєвого закону, як знаряддя, яке за мету мало привести до Христа[7]. Тому християнство стає відкритим для вселенського братерства, бо всі люди є дітьми одного Отця і братами у Христі[8].

Як апостол, він посланий (від ἀποστέλλω - посилаю), але не людьми, а особисто Христом[9]. Павло себе розуміє як ревного послідовника Христа, це не перевищення компетенції, бо дійсно розуміє себе, як «канал», через який, в проповідях Євангелія діє Христос і нині у світі. Апостолу йдеться не про власний авторитет, а про Євангеліє. Тому стають зрозумілими наступні слова: «…горе мені, коли б я не проповідував Євангелії» (1 Кор 9, 16), бо віра від слухання, а слухання з почутої проповіді. «А ж як повірять у того, про якого не чули? А як почують без проповідника?» (пор. Рим 10,17). Павло розуміє себе як голос в Божому об'явленні, як той, який проповіддю Євангелії продовжує діло Христа. Ціль його проповіді  примирення з Богом (2 Кор 5, 20). 

Павлове апостольство є тісно пов'язане з його життям (як дві сторони одної медалі), і наслідком цього апостолького проповідування є віра Церкви. Тому Павлові важливо, щоб його визнавали Христовим апостолом, тільки так можна вважати, що Євангеліє, яке він проповідує, є автентичним і є істиною, яка освітлює і дарує свободу.

Отож, Павло з Тарсу стає свідком віри перших християн. Воскреслий Христос став єдиним сенсом його життя, в Нього він зодягнувся, плекаючи в собі ті самі думки і почування. Утотожнившись з Ісусом, усі переваги як єврея, фарисея та книжника, вважає за ні що, аби Христа придбати (пор. Фил 3, 8)[10]. Всі християнин свідомі свого покликання та відповідальні перед світом, бо зобов′язані свідчити «Добру новину», бути сіллю землі і світлом світу (Пор. Мт. 5, 13-16). «Вони є для цілого людського роду найсильнішим зародком єдності, надії і спасіння, щоб народи почули та увірували в Христа (Рим 10, 17)[11], зробивши їх учнями: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа (Мт. 28, 19-20). Амінь.

бр. Ігор Дмитришин

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

  1. https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/slovar-nustrema/1701
  2. Paul As Missionary Identity, Activity, Theology, and Practice edited by Trevor J. Burke Brian S. Rosner The Tower Building , New York, - 128 p.
  3. Документи Другого Ватиканського Собору (1962-1965): Конституції, декрети, декларації. Коментарі / перекл. з лат. / Український католицький університет. - Львів : Свічадо, 2014. - 608 с.
  4. Йоан Павло ІІ. Місія відкупителя / пер. з італ. о. Романа Безпалька. – Жовква: Місіонер, 2011. – 108 с.
  5. Катехизм Католицької Церкви.
  6. Святе Письмо / Пер. о. Іван Хоменко – Рим: Місіонер, 2007.
  7. Словник Біблійного богослов’я/ ред. Касав’є Леон-Дюфура/ пер. Влд. Софрон Мудрий, ЧСВВ. - Рим: Місіонер, 2011. – 46 с.
  8. Тертулиян, Апологетик. https://azbyka.ru/otechnik/Tertullian/apologetik/#0_50


[1] [Пор.] Йоан Павло ІІ. Енцикліка Місія відкупителя 42.

[2] [Пор.] Катехизм Католицької Церкви 851.

[3] [Пор.] Йоан Павло ІІ. Енцикліка Місія відкупителя 45.

[4] Тертулиян, Апологетик, 50, 13. https://azbyka.ru/otechnik/Tertullian/apologetik/#0_50

[5] [Пор.] Йоан Павло ІІ. Енцикліка Місія відкупителя 44.

[6] [Пор.] Paul As Missionary Identity, Activity, Theology, and Practice edited by Trevor J. Burke Brian S. Rosner, New York, NY 10038 - 128 p.

[7] [Пор.] https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/slovar-nustrema/1701

[8] [Пор.] Йоан Павло ІІ. Енцикліка Місія відкупителя 43.

[9] [Пор.] Словник Біблійного богослов’я/ ред. Касав’є Леон-Дюфура/ пер. Влд. Софрон Мудрий, ЧСВВ. - Рим: Місіонер, 2011. – 46 с.

[10] https://azbyka.ru/otechnik/Spravochniki/slovar-nustrema/1701

[11] [Пор.] ІІ Ватиканський Собор, Догм, конст. « Lumen gentium », 9.

32606


більше...

Читайте також: