ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

"Декілька постів про подружжя" (публікація 5)

"Декілька постів про подружжя" (публікація 5)
10 15:20 2017 0 коментарів 453 переглядів

Любові треба вчитися

Найсильніше людське прагнення – кохати та бути коханим. Людина прагне цього. Але здатність кохати, здатність любити не була дана людині у готовій формі.

Любові треба вчитися. Це праця для обох для спільного щастя. Любити, кохати – це вільне рішення людини. Емоції, почуття, потяг до іншої людини вони впливають на те щоб зблизитися, щоб почати стосунки з дівчиною, а в майбутньому, якщо Господь благословить, дружиною. Але емоції, почуття вони не є основним рушієм в побудові спільного щастя. Так, це важлива річ, але не найважливіша. Як вже читали в посланні Апостола Павла, що любов не переминає.

Любов є вічною. Без любові емоції, почуття, потяг вони проминають. Почуття згасають коли немає любові. Тому важливо докладати зусиль для того, щоб любити. Потім вже зріле кохання, любов є фундаментом того, щоб ваші емоції та почуття не загасали. Ще така важлива річ, щоб пізнати людину як особу, щоб вчитися її любити так, як вчить цього Господь, треба контролювати свої емоції, почуття та бажання. Не можна дозволяти їм брати верх над здоровим глуздом і нашою вільною волею, а тим паче, над вільною волею іншої людини.

 

 

Дитина в житті подружжя.

Церква каже, що запорукою міцного кохання та будування спільної любові є духовне, тілесне, емоційне єднання чоловіка та жінки. Як вже попередньо було сказано, що в подружньому житті неприпустимий егоїзм та самолюбство. Неприпустимо використання іншої особи. Щоб уникнути цього кожен з по другів, для будування спільного щастя мусить бути відкритий на народження дитини.


Дитина – це вінець спільного зрілого кохання. Дитина – плід любові. Дитина – заклик до відповідальності. Бажання народжувати дитину і взяти відповідальність за її виховання виключає егоїзм у подружжі. Справжній чоловік, чоловік, який себе поважає, не боягуз, а той хто відповідає за свої рішення і вчинки (риса притаманна справжнім чоловікам) дбатиме за свою дружину та за своїх дітей. Дбатиме не тільки матеріально. Матеріальне питання важливе, але не найважливіше. Чоловік мусить бути батьком, добрим люблячим чоловіком для своєї дружини. Дитина щаслива, коли бачить, що тато любить свою маму, а жінка, щаслива, коли бачить в своєму чоловікові добрий приклад для їхньої дитини.


Пригадую час, коли відвідував дитячий притулок. Був з групою студентів. Діти бачили у кожного з групи айфони, смартфони, планшети. Їх це абсолютно не цікавило. Вони всі один поперед одного тягнулися, щоб їх взяли на руки, щоб обійняли їх. Дитині, кожній дитині, насправді, всього того не треба. Їм потрібна батьківська любов, яка не проминає.


Сім’я – це прообраз Пресвятої Трійці. Чому так? Одна Особа, якщо вона не в спільноті, живе, часто, егоїстично. Стосунки двох осіб, якщо немає відкритості на третю, будуть як бартер: ти мені – я тобі. Якщо з’являється 3-я особа, то між ними виникає любов. В подружжі відкритість на третю особу (на дитину) виключає егоїстичне ставлення один до одного.


Звичайно ж, буває так, що подружжя немає дітей упродовж довгого часу, адже дитина це є даром Божим. Батьківство – дар Божий. Дитина не є власністю батьків (особливо треба про це памятати батькам, коли дитина вже перестала бути дитиною і хоче розпочати самостійно доросле життя, коли вже сама створює свою сімю). Батьки покликані допомогти дитині розпізнати її покликання на життєвій дорозі. Так от, якщо в подружжі немає довгий час дітей. Це важкий період для люблячих один одного чоловіка та жінки. Проте завжди треба вірити, що Бог наділить людей даром батьківства. Також можна дитину усиновити з притулку, в тому нічого страшного немає. Страшне в подружжі – це егоїзм, відсутність жертви для своєї коханої.

 

Зображення: http://pravera.ru

                     http://osvita.mediasapiens.ua 

 

Бр. Іван Жуган, VI курс КТДС

21749