ЗАЛИШИТИ ВІДГУК

Іван Золотоустий

 

Великий святитель Йоан Золотоустий народився в Антіохії (сучасна Сирія) біля 347 року. Його батько Секунд був військовим начальником, помер незабаром після народження Йоана, мати ж побожна християнка Анфуси, не стала більше виходити заміж і віддала всі сили на виховання Йоана. Обдарований юнак навчався у кращих філософів і риторів, його наставником був відомий язичницький оратор Ліваній, який покладав великі надії на Йоана. У 18-річному віці він відправився до Афін, щоб вдосконалюватися у красномовстві та поглибити навчання з філософії.

Повернувшись на батьківщину в Антіохію, Йоан за звичаєм того часу в 20-річному віці прийняв святе хрещення в 367 році. від святителя Мелетія Антіохійського, який наставляв його у вірі і через три роки поставив у сан читця. Йоан посилено вивчаючи Святе Письмо.

Після того, як святитель Мелетій був відправлений на заслання імператором Валентом в 372 році, святитель Йоан спільно з Феодором(згодом — єпископом Мопсуестським) вчився подвижницького життя у досвідчених наставників, пресвітерів Флавіана і Діодора Тарсійского.

Коли померла мати святого Йоана, він роздав усе своє майно, відпустив на волю рабів і, прийнявши чернецтво, поселився у відокремленій обителі.Незабаром святого святителя визнали гідним кандидатом на єпископську кафедру. Однак, він з смиренності ухилився від архиєрейського сану. У цей час святий він написав «Шість слів про священство». Чотири роки святий провів на пустині, написавши «Проти озброюються та шукають чернецтва» і «Порівняння влади, багатства і переваг царських з істинним і християнським любомудрієм чернечого життя». Два роки святий дотримувався абсолютної мовчанки, перебуваючи у відокремленій печері, але погіршення здоров’я, змусило його повернутися в Антіохію.

У 381 році святитель повернувся на батьківщину, де отримай дияконат. Згодом він удостоївся архієпископського сану з осідком в Константинополі. Святитель був мужем милосердя — давав милостині потребуючим, будував лікарні та благодійні установи. У своїх проповідях викривав вади можновладців, чим нажив собі чимало ворогів. За їхніми доносами імператриця Євдоксія відправила Йоана у в’язницю, але як тільки він виїхав із Константинополя, в місті почався страшений землетрус і перелякана Євдоксія негайно повернула святого назад.

Через деякий час Золотоустого заслали у вигнання до Вірменії, а потім, через два роки до Піцунди, але дорозі святий помер.

Йоан Золотоустий — вселенський учитель Церкви, один із трьох її «великих святителів», осяяв світ світлом істинного християнського вчення. Його незвичайне слово перетворювало серце людини, його життя було насичене випробуваннями і незручностями, проте є повчанням й укріпленням всіх людей, які стараються на жити чеснотливо та викорінювати власні вади і пристрасті.

У вченні святителя Йоана відбилися загальні риси, що характеризують твори великого вчителя: глибоке знання Святого Писання та постійне прагнення з’ясувати його зміст, а не вводити в нього власні думки, глибоке розуміння і проникнення в дух Христового і апостольського вчення та неповторна ясність викладу богонатхненних думок. У цей же час повчання святителя сповнені сили, жвавості, наочності і цікавості.

Дорогоцінні твори св. Йоана Золотоустого, перед якими схилялися його сучасники і які високо шанують Схід і Захід, легко та доступно читаються, як богословами так і звичайними людьми. На них виховувалися, і з них, як з багатої скарбниці Божественної мудрості і найчистішої християнської моральності, черпали свідчення істини грецькі та слов’янські богослови і каноністи. На них, безсумнівно, протягом століть вироблялися і встановлювалися положення Церкви.