"Хто має владу, мусить дбати про добро тих кому служить;
дбати про своє добро перед добром загалу – це зловживання кожної влади"
Митрополит Андрей Шептицький.
Із Пастирського послання «Як будувати рідну хату»
30 жовтня 2015 р. у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка пройшла Міжнародна наукова конференція до 150-річчя митрополита Андрея Шептицького: «”Як будувати рідну хату” - погляд з ХХІ століття». Захід організований Українським інститутом національної пам’яті, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Українським католицьким університетом, Українською Греко-Католицькою Церквою. На програмі конференції були присутні біля 100 осіб, серед яких були і студенти IV-VI курсів семінарії. Молитвою «Царю Небесний» та вітальним словом Блаженнішого Святослава позначилось її відкриття. Після цього з вітальним словом виступили й інші представники вище згаданих організаційних інституцій.
«Історичні та політичні обставини митрополичого служіння Кир Андрея Шептицького» - таку тему мала І сесія, і їй були присвячені доповіді Ліліани Гентош, о. Юрія Аввакумова, Марини Палієнко, о. Андрія Михайленка.
Тези доповідей І сесії:
Ліліана Гентош. Проблема взаємин держави і Церкви у працях і діяльності митрополита Андрея Шептицького (на прикладі Польської держави міжвоєнного періоду)
– Шептицький вів тісні політичні контакти з владою задля добра вірних.
– Українсько-польські відносини:
– Митрополит Андрей відстоював право українців на навчання українською мовою.
– Вимагав від уряду Польщі дотримання законодавства.
– Наголошував на фінансово-майновій незалежності церкви від держави.
– Стверджував, що держава не має права говорити про питання віри і моралі.
о. Юрій Аввакумов. Митрополит Андрей Шептицький і його російські кореспонденти (за матеріалами Центрального державного історичного архіву України у Львові)
– Митрополит мав взаємини з Царською Росією до 1917 р.
– Намагався протидіяти російському вплив на Україну.
– Відстоював право на свободу церкви на Сх. Україні від Петербурзького синоду.
– Андрей не відчував себе і не був ворогом російського народу.
Марина Палієнко. Місія митрополита Андрея Шептицького у збереженні українських архівів у Відні
– Шептицький листувався з президентом УНР Петрушевичем, котрий йому посприяв створенню архіву..
– Створив у Відні великий архів стосовно української історії (ЗУНР, УНР)
о. Андрій Михайленко. Акт відновлення Української держави (30 червня 1941 року) та УГКЦ
– Українські державі дуже важлива була підтримка.
– Шептицький підтримав акт проголошення незалежності в 1941 році, і навіть видав окреме послання.
– Підтримував розбудову української держави, але нажаль був брак консолідації з української сторони.
– Митрополит Андрей часто говорив, що Церква повинна об’єднатися, бо розділена політикою.
Друга сесія була присвячена темі «Суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького». Доповідачами виступили Мирослав Маринович, Андрій Сороковський, Володимир Сергійчук, Олег Турій.
Тези доповідей ІІ сесії:
Мирослав Маринович. Християнські відповіді на соціальні виклики: послання митрополита Андрея Шептицького «О квестії соціяльній»
– Шептицький – тест українства, лакмусовий папірець.
– Шептицький є речником доданої вартості, а не нульової суми, бо через співпрацю виграють усі, а не одні отримують користь, а інші - ні.
Андрій Сороковський. Загрози фашизму і комунізму: рецепція енцикліки папи Пія ХІ Quadragesimo Anno в Галицькій митрополії
– Шептицьки піднімав питання праці, права власності, заробітної плати, соціальної підтримки і справедливого розподілу майна.
– Великий народ – це цілість, спільність науки і праці, пролетарів, селян і власників у всіх сферах життя, як іне мають ділитися на класи.
– Суспільна сфера належить до питань церкви.
Володимир Сергійчук. Чин митрополита Андрея Шептицького у справі об’єднання українських Церков у роки Другої світової війни
– Об’єднання українських церков, для Шептицького, позиціонувалося як об’єднання українського народу.
– Місія об’єднання супроводжувала його в продовж всього його життя.
– Неодноразово звертався до ієрархів та віруючої інтелігенції стосовно питання об’єднання. Але ідеї Шептицького випереджували час, тому був не сприйнятий сучасниками.
Олег Турій. Митрополит Андрей Шептицький про християнські підходи й засади в політиці
– Шептицького всі вважали за політика, хоча сам він себе таким не вважав.
– Закликав за справедливість у владі і політиці, які повинні діяти згідно заповідей Божих і християнських цінностей, я к основних критеріїв.
– Християнин зобов’язаний заховувати Божий закон у своєму повсякденному житті і політиці.
Перерва на обід увінчала першу половину заходу та розпочала другу. В ній був проведений круглий стіл на тему: «”Ідеал нашого національного життя” у ХХІ столітті – завдання співпраці церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави.» Під час нього були озвучені вступні доповіді владики Богдана (Дзюраха), Віктора Єленського, Максима Розумного.
владика Богдан (Дзюрах)
– Найкращий прояв влади служіння – хресна смерть Хреста.
– Декалог є ідеальним прототипом всіх законів.
– Обов’язком держави є пошана і допомога особі, людській спільноті і захист перед загарбником.
– Коли буде пошана до Божого закону, тоді буде пошана до гідності людини.
– Одна із ролей церкви, служити примиренню і єдності
Віктор Єленський
– Ще до початку екуменічних рухів у світі, Шептицький був великим екуменістом.
Максим Розумний
– Нація не може жити без духовного і державного прояву.
– Шептицький був прихильником традиційної системи культури, демократичного суспільства шляхом самоорганізації.
– Шептицький завжди говорив про єдину цілісну Україну, а не лише про її частину.
На завершення Ліліана Гентош презентувала власну книгу-монографію «Митрополит Шептицький, 1923-1939: випробування ідеалів.»
Конференція, присвячена великій постаті Андрея Шептицького, дуже важлива для української держави. Вона намагалась різносторонньо представити особу митрополита – світоча і наставника нашого українського суспільства. Її метою було привернути уваги вчених, громадських, державних та політичних діячів до духовної спадщини митрополита УГКЦ Андрея Шептицького, обговорення шляхів співпраці церкви, влади і громадянського суспільства у побудові гармонійної держави.
«Не потоком шумних галасливих фраз,
а тихою й невтомною працею любіть Україну»
Митрополит Андрей Шептицький
Лесюк Микола, студент IV курсу
ПОРЯДОК ДЕННИЙ КОНФЕРЕНЦІЇ
8:45 – 9:00 Реєстрація учасників
9:00 – 9:30 Відкриття конференції
9.30 – 11:00 Перша сесія: «Історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького»
11:00 – 11:20 Перерва на каву/чай
11:20 – 12:50 Друга сесія «Суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького»
13:00 – 14:00 Перерва на обід
14:00 – 16:30 Круглий стіл «Ідеал нашого національного життя» у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави»
17:00 – 18:30 Презентація видань