Семінаристи побували на урочистій академії «День гідності та свободи»

Семінаристи побували на урочистій академії «День гідності та свободи»
Листопад 22 16:19 2017 коментарів 1195 переглядів

21 листопада 2017 року Божого з благословення ректорату наша семінарійна спільнота відвідала Міжнародний центр культури і мистецтва (Жовтневий палац), у якому відбулася урочиста академія «День гідності та свободи». Саме дійство розпочалося зі вступного слова міністра культури України Євгена Нищука: «21-е листопада – день св. Архангела Михаїла і славного товариства, яке пускає вогники з землі до тих ангелів, які світять нам згори. Саме цей день є спомином Дня гідності чотирьохрічної давності, а також оксамитової Помаранчевої революції».

Під час вистави «Космос очей Майдану» присутні могли поринути у спогади подій, які відбувалися на Майдані. Музичний супровід виконував Державний академічний естрадно-симфонічний оркестр України з головним диригентом Миколою Лисенком. А також участь взяла Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик», яка виконала один з  гімнів Євромайдану – «Гей, пливе кача по Тисині», який заставив кожного пропустити через себе все, що творилося чотири роки тому. Вперше ця композиція прозвучала на похороні  загиблого білоруса Михаїла Жизневського. З того моменту вона стала неофіційним гімном через сильне смислове й емоційне навантаження, і її продовжували співати в пам'ять за загиблими майданівцями та воїнами, які загинули на сході нашої держави. На завершення цього вечора виступив Львівський балет «Життя». Під час цієї урочистої академії ми не могли не згадати наших воїнів, які продовжують захищати та робити наше життя мирним.

На цій академії були присутні семінаристи з кожного курсу семінарії. Своїми враженнями від побаченого поділився семінарист 6-го курсу бр. Олег Климончук, який був учасником Євромайдану: «Як і вистава «Космос очей Майдану», так і «Ременісценція. UA» вчать мене любити. Коли я бачу історію тисяч людей, які віддали своє життя заради вільного і гідного життя інших, то розумію, що просто не маю права прожити своє життя без свого подвигу любові».

Дякуємо організаторам та схиляємо голови перед героями.

бр. Василь Морозовський, І курс

бр. Андрій-Володимир Розлуцький, І курс