Святкування храмового празника в екуменічному храмі УГКЦ архистратига Михаїла та новомучеників українського народу (ДОДАНО ВІДЕО)

Святкування храмового празника в екуменічному храмі УГКЦ архистратига Михаїла та новомучеників українського народу (ДОДАНО ВІДЕО)
Листопад 25 23:00 2018 коментарів 1271 переглядів

Сьогодні, 25 листопада 2018 року Божого, у день спомину святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького, відбулося святкування храмового празника архистратига Михаїла та українських новомучеників у каплиці, що на вулиці Інститутській, у місті Києві. Божественну Літургію очолив Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав у співслужінні з отцями семінарії на чолі з ректором прот. Петром Жуком, а також отцем Ніканором Лоїком та ректором УКУ отцем Богданом Прахом. Спів та архиєрейську прислугу провадили брати-семінаристи КТДС.

У своїй проповіді Блаженніший Святослав сказав: « У цьому Божому слові, яке ми щойно почули, пролунала благовість про те, що наш Бог, в якого ми віримо, є Богом джерела життя та достатку. Від Нього походить наше життя, а відтак до Нього є скероване, до Нього повертається. Лише Він є Тим, у Кому може спочити і знайти мир людська душа, лише Він є джерелом і вершиною радості людини. Як каже святий Августин: «Ти сотворив мене для Себе, не спокійне моє серце, аж доки не спочину в тобі». Господь, як джерело життя, дбає про людину через її потреби. У людини головне завдання - це поклик шукати Бога, йти до Нього, до єдиного джерела. Сьогоднішня притча є досить цікавою, оскільки вона є про безумного багача, в якого все є, але який не знає ціни, мети і походження того, що є в його руках. Ми чуємо про землю, яка вродила багатий плід. Цікаво, що для Божого народу, який слухав Бога, земля означала те, що ця земля є Богом дана, земля обітована – це простір життя та спілкування з Богом, бо та земля належить тільки Богові, бо вона Ним дана. Всі ми є тут, на землі, лише управителями, які мають доглядати цю Божу землю, щоб вона плодоносила. Цей багатий чоловік не ділився з бідними своїм врожаєм, викинув Бога і хотів привласнити собі Божу землю. Думав, що в тих плодах він знайде мир, радість на багато років вперед. Це його безумство стало небезпекою втрати. Бо Господь сказав до багача: «Безумний ти, бо цієї ж ночі заберу у тебе твою душу і все те, що ти надбав, кому воно буде?». Бо Господь є початком і кінцем, Альфою та Омегою, від Нього все походить і до Нього все вертається.

Сьогодні ми теж святкуємо пам’ять святого священномученика Йосафата, який пролив свою кров за єдність Церкви. Він став свідком того, що метою його життя є Господь Бог. Проливаючи свою кров, він свідчить життя після смерті. Йдучи на муки, він засвідчує, що Господь Бог є Альфою і Омегою, метою його життя. Він є свідком воскресіння, тої вічної радості і миру. Слухаючи сьогодні Божі слова про землю, про пролиту кров, про джерело і мету людського життя, ми сьогодні по-особливому чуємо тут, на цьому місці, якому молимося. Ця маленька церковця, яка є історичним продовженням молитовного намету Майдану, збудована на особливій землі, де пролита кров Героїв Небесної Сотні. Для нас християн, для нас українців, ця земля має набагато глибше значення, аніж якесь географічне або юридичне. Ця земля - місце спілкування людини з Богом. Тут по-особливому ми чуємо голос нашого Господа Бога, Творця і Спасителя, який кличе нас до гідності і до свободи. Тут ми особливо розуміємо, що все те, що ми маємо, те, ким і чим ми з вами є, має якусь вищу мету. Пролита кров героїв сьогодні перетворюється на голос. Ми чуємо у Святому Письмі, що кров має свій голос. Пригадаємо те, як Господь говорив до Каїна: «Голос Авеля кличе до Бога із землі». Так само і кров наших героїв кличе і викриває злочини тих багачів, які привласнили собі нашу українську землю. Голос Героїв Небесної Сотні стає тим голосом, який викриває безумство тих багачів. Через їх голос Він показує, що Україна є простором спілкування та молитви з Богом на обітованій землі, яка має плодоносити у наших руках.

Я сьогодні хочу привітати усіх вас з храмовим празником цієї маленької церковці. Бо кожного року, як Україна відзначає річницю пам’яті Революції Гідності, цей храм святкує свій храмовий празник. Ми хотіли доцінити цей храм і доручили цей храм духовній опіці Київській Трьохсвятительській духовній семінарії. Чому? Бо ми вважаємо, що це місце є особливим простором виховання майбутніх поколінь наших священиків. Навіть родини Героїв Небесної Сотні стали вихователями майбутніх священнослужителів. Справжнім майбутній священик стане тоді, коли зрозуміє що його життя - це жертва. Коли хтось стає до престолу і жертвує Тіло і Кров Ісуса Христа, а не жертвує свого власного життя – він недостойно служить. Він повинен навчитися жертвувати своє життя Богові і людині – це є зміст священичого служіння. Прикладом для нас є герої, які віддали свою душу, кров, тіло і життя за нас. Тому ця небесна педагогіка, в якій виховуються наші семінаристи, нехай вона послужить кожному, хто потребує. Я хочу подякувати усім, хто долучився до побудови цього духовного виміру тут, а також подякувати тим, які дбають, щоб голос Божий був почутий, щоб ми всі зрозуміли, на якій землі ми знаходимся. І щоб кожний, хто прийде, почув ті слова, які Бог промовив до Мойсея в палаючому кущі: «Зніми взуття із твоїх ніг, бо місце, на якому ти стоїш, – святе».

Після закінчення Божественної Літургії відбулося частування для парафіян з нагоди храмового свята, під час якого, незважаючи на холод, усі мали нагоду поспілкуватись у родинній атмосфері.

Престольний празник храму Архистратига Михаїла та Українських Новомучеників УГКЦ

Проповідь Блаженнішого Святослава в екуменічному храмі Архистратига Михаїла

 бр. Сергій Капущак, IV курс