"Крок до України"

"Крок до України"
Серпень 17 21:00 2015 коментарів 1200 переглядів

З 3 по 15 серпня в Казахстані пройшла восьма літня школа «Крок до України». Українську молодь Казахстану зібрала Греко-Католицька Церква і Українська спілка в Казахстані, а організовував школу вже вкотре МІОК – Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Талановитому і харизматичному викладачеві МІОКу Олесі Палінській допомагав священик зі Львова – о. Назар Зінкевич, СДБ, двоє семінаристів з Дрогобицької духовної семінарії і ми – двоє семінаристів КТДС – Сергій Підтілов та Олег Климончук.

Нам довелося вперше спробувати себе в ролі викладачів української мови. Організатори всіляко намагалися зламати стереотип, що навчання – це щось нудне і важке. А тому українську мову і культуру доносили студентам у максимально невимушеній атмосфері занять, в інтерактивних вечірніх лекціях, в майстер-класах з українського хендмейду, українських фільмах, музиці, мистецтві і найголовніше – в спілкуванні з «native speakers» із України. Спілкування і дружнє проведення часу не лише сприяло навчанню, але будувало спільноту українців.

Важливою теж була і духовна частина, адже день починався Літургією, яку могли відвідати всі охочі, молитва звучала перед кожним прийомом їжі, а ввечері священик ділився думками з молоддю і після духовних настанов очолював вечірню молитву. Своєю вірою і духовністю ділилися ми також і в повсякденному спілкуванні, адже молодь була переважно зі спільнот УГКЦ, подекуди з інших християнських; і вона була відкрита на таку комунікацію.

Перший тиждень школи проходив у Караганді, а другий – у курорті Щучинську. Гори і мальовниче озеро – ось що могло дійсно зачарувати. Завдяки гостинності тих, хто нас приймав, завдяки праці організаторів і завдяки відкритості та активності учасників школа пройшла дійсно успішно. Не дивно, що християнська молодь ще довго збирається біля церкви і після закінчення школи, а учасники з нетерпінням чекають наступного року, щоб знову згуртуватись у такій щирій компанії, повчитись української мови, а головне – зрости внутрішньо, стати справжніми людьми.

бр. Олег Климончук, IV курс КТДС