ХІ Всеукраїнська проща до чудотворної ікони Вишгородської Богородиці

ХІ Всеукраїнська проща до чудотворної ікони Вишгородської Богородиці
Травень 22 21:24 2017 коментарів 1142 переглядів

20-21 травня 2017 р.Б. відбулася ХІ Всеукраїнська проща до чудотворної ікони Вишгородської Богородиці. Вже на самому початку прощі о восьмій годині ранку біля Патріаршого Собору Воскресіння Христового багато прочан розпочали цю духовну мандрівку. В прощі брали участь духовенство та миряни різних парафій м.Києва, Харкова, Чернігова, Черкас, Житомира, Бердичева, Вінничини, Київщини, а також Київська Трьохсвятительська Духовна Семінарія.

Як вже стало доброю традицією, прочани збираються біля Собору Воскресіння Христового. Почалася ця духовна подорож з вервиці, де кожен молився в своєму намірі та приєднувався до наміру інших. Опісля співали церковні пісні, які змінювалися молитвами. На вулицях Києва лунала радість Христового воскресіння, заклики любити ближніх, бути веселішими, вчитися, прощати і жити з Богом. Пройшовши немалу відстань, прочани сіли на перепочинок, де мали змогу підкріпитися духовно і тілесно. Прочан було поділено на чотири групи, кожна з яких мала придумати собі назву і представлення. Метою створення таких груп було, щоб люди, працюючи в команді, знайомилися одні з одними. Після перекуски, о. Роман Шкрібенець дав людям духовну поживу. Він наголосив людям на сенсові прощі, що походить від слова «прощати». Прочани підкріпившись, сформували колону по двоє і вирушили далі. Формування такої колони по-двоє, мало за мету познайомити між собою більше людей, бо через кілька хвилин права частина колона рухалася вперед і кожен вже мав нову пару.

Крім пішого мандрування проща до Вишгорода мала ще й інший спосіб пересування. Частина братів-семінаристів, молодь та всі охочі вирушили до Вишгородської Богородиці на велосипедах від станції метро Академістечко та проїхали в два рази більшу відстань ніж ті, що йшли пішки. Їдучи на велосипедах, вони пропагували здоровий спосіб життя, а також те, що до Бога можна приходити різними шляхами.

Прийшовши до Вишгорада, піших паломників вже очікувала колона велосипедистів. Приєднавшись до них, всі разом зайшли до Собору Вишгородської Богородиці, де всіх чекала насичена духовна програма. Почалася вона з Молебню до Пресвятої Богородиці. Далі люди мали змогу трошки відпочити і набратися сил, щоб достойно приймати участь у Святій Літургії, після якої було уділено повний відпуст. Опісля духовної поживи нас чекала вечеря. Наступним елементом прощі була Велика Вечірня з Литією, яку очолив прот. Петро Жук. Люди зі свічками в руках молилися Литію біля Хреста. Опісля, сестри-служебниці привезли ікону з мощами Блаженної Йосафати Гордашевської, до якої під проводом о. Романа Островського молилися молебень. Після молебну отець помазував прочан єлеєм. Вже було пізно, але дух прощі не заснув. Незважаючи на втому, прочани поділилися на невеликі групки, в кожній з яких були священики, сестри-монахині та семінаристи. Ці групи провели Lectio Divina – молитовне розважання над уривком Святого Письма. Цього вечора розважали над уривком про відвідини Єлисавети Марією. Кожен учасник зміг висловити своє переживання цього Слова Божого. Опісля брати-семінаристи представили для прочан театралізовану сценку про Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого, а люди по завершенні мали змогу обговорити її. Наступною сходинкою прощі була молитва в дусі спільноти Taizé. Завершував нічні чування ближче до ранку гурт «Метаноя», який вже має багато прихильників та успішно розвивається.  Завершилися нічні чування Божественною Літургією. Опісля були Утреня, Акафіст до Богородиці та урочиста недільна Божественна Літургія, яку очолив о. Василь Чудійович. У своїй проповіді отець наголошував на опіці Богородиці та навів приклад Її допомоги у власному житті. По закінчені Літургії відбулося освячення води. Закінчилась проща спільним обідом на території церкви.

Переживши цю духовну мандрівку, дякуємо Богородиці, що опікується нами і  молить за нас до Господа.  Дякуємо, що збирає нас кожного року біля себе і допомагає творити одну дружню християнську спільноту! Пресвятая Богородице спаси нас!

бр. Микола Шевців, IV курс КТДС