Блаженнішого Любомира поховали в крипті Патріаршого собору

Блаженнішого Любомира поховали в крипті Патріаршого собору
Червень 06 10:56 2017 коментарів 1841 переглядів

Прощаємося з тобою, наш дорогий Батьку! Спочивай у мирі.

У домі Небесного Отця молися за всіх нас. Вічная тобі пам'ять.

Блаженніший Святослав

Сьогодні, 5 червня 2017 року, на свято Святого Духа в Патріаршому соборі Воскресіння Христового у Києві відбулась Заупокійна Архиєрейська Літургія і Чин погребіння новопреставленого Блаженнішого Любомира. У Богослужіннях взяли участь спеціальний представник Папи Франциска Циріл Васіль, архієпископ Клаудіо Ґуджеротті, апостольський нунцій, численні представники єпископату та духовенства УГКЦ та РКЦ, вірні УГКЦ, інших конфесій, люди доброї волі, що прийшли попрощатись з  колишнім очільником нашої Церкви Блаженнішим Любомиром.

Очолив Богослужіння Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав, який на проповіді прирівняв новопреставленого архієрея з кобзарем: «ми хочемо споглянути на це велике діло Духа Святого в житті, служінні, а навіть у блаженній кончині нашого любого батька – Блаженнішого Любомира. (…) Дух Святий уподібнив нашого Блаженнішого до дивного і химерного Перебенді – Кобзаря наших днів. І тому ми вже відчуваємо, що його пісня не вмре і не загине. Вона вже його пережила. Уже стала історією. Наші серця і душі продовжують співати, як кобза».

В кінці Божественної Літургії Блаженніший Святослав запросив до слова співчуття представників Святішого Отця і Римо-Католицької Церкви в Україні, а також племінника Блаженнішого Любомира Романа, який від імені родини попрощався з покійним своїм зворушливим до Нього зверненням: «Ми будемо скучати за нашим вуйком, за його посмішкою, лагідним голосом, скромною душею та вдумливими проповідями. Ми вдячні, що ви збагатили наше життя, будучи нашим веселим мудрим улюбленим вуйком».

Перед похованням Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав від імені Блаженнішого Любомира висловив слова прощання та слова вдячності представникам єпископату Католицької Церкви та інших конфесій, численним єпископам, священикам, монахам, вірним, родині та всім, з ким доводилося покійному співпрацювати та співслужити. Наприкінці Блаженніший Святослав згадав і дітище покійного – нашу духовну семінарію:

«Особливо сьогодні Блаженніший Любомир хоче попрощатися і сказати своє батьківське спасибі нашій Трьохсвятительській семінарії у Княжичах, яку він відродив у Києві після майже 300-літнього забуття. На ваші руки, отче ректоре, складає Блаженніший Любомир вдячність отцям, духівникам, вихователям і вам, браття-семінаристи, за те, що ви так любили вашого доброго сусіда, до Нього приходили, і не лише взимку сніг відчищати довкола його резиденції, і завжди чекали Його у себе у семінарії для спільної  молитви, для духовної бесіди».

Опісля процесія з духовенством та вірними вирушила з Собору до крипти – місця поховання, а священики – представники різних спільнот і єпархій нашої Церкви – по черзі несли гріб з покійним. Серед них були і настоятелі семінарії, які особисто добре знали Блаженнішого Любомира – ректор прот. Петро Жук, економ ієр. Андрій Дорчак і духівник ієрм. Єронім Івашків, багаторічний вірний супутник покійного. Чин Погребення супруводжував співом хор КТДС, який опісля заспівав тужливу прощальну пісню «Батьку, мій лебедю білий» – одну з улюблених пісень Блаженнішого Любомира, яку брати часто співали, коли Він відвідував спільноту КТДС. В цій пісні семінаристи оспівали синівську тугу за дорогим батьком і наставником, якого їм дуже бракуватиме.

Постать Блаженнішого Любомира назавжди залишить слід у серці кожного члена нашої семінарії. Наша спільнота невимовно тужить через втрату, але водночас і радіє надією, що відтепер матиме могутнього і такого близького нам заступника в небі. Молимо Господа, щоб ми духовно зростали і ставали хоч трохи схожими на нашого Батька – Блаженнішого Любомира.

        бр. Олег Климончук, V курс КТДС                                  

 

Використано матеріали Інформаційного ресурсу УГКЦ